Kategorier: Alle - політика - принципи - завдання - класифікація

af Гайлунь Наталія 1 år siden

122

Взаємозв’язок систем державної служби

Методологія систем державної служби фокусується на інтеграції наукових та практичних знань для ефективного управління суспільними процесами. Вона включає критичний аналіз, схематизацію, програмування та проектування.

Взаємозв’язок систем державної служби

Взаємозв’язок систем державної служби

Аспекти теоретичних підходів

1.Системно-цільовий 2.Системно-функціональний 3.Системно-структурний 4.Системно-елементний 5.Системно-інтегративний 6.Системно-комунікативний 7.Системно-управлінський 8.Системно-історичний

Ознаки системної методології

1.Методологія включає в собі критику, схематизацію, програмування, конструювання, проектування,та її онтологічний аналіз; 2. Методологія відрізняється максимальною насиченістю науковими та практичними знаннями, включаючи дослідження, що підлягає унормуванню. 3. Методологія розширює науковий підхід, цим самим створюючи складні композиції знань з будь-яких наукових галузей та знань різного типу, підтримуючи спрямування, з одного боку, розподіл наукових галузей та типів знань і відповідних ним типів мислення. 4. Методологія поєднує знання про діяльність і мислення зі знаннями про об'єкти діяльності та мислення.
подтема

Структурні компоненти

Першим компонентом є цфілософські засади. Саме вони визначають суб'єкт, об'єкт, предмет державної служби, її сфери, основний понятійно-категорійний апарат, тому що вони виступають структурним елементом спеціальної теорії. Другим структурним компонентом є понятійно-категорійний апарат, тому що завдяки йому саме в поняттях та категоріях на рівні високої розумової діяльності людина може пізнати дійсність та сутнісні характеристики соціального буття. Третій компонент – це концептуальні ідеї. Їх значення полягає в тому, що вони складають основоположні засади теорії державної служби.

Функції

1. забезпечення реалізації державної політики в управлінні суспільними процесами; 2. залучення до державної служби та утримання на ній найбільш компетентних і відданих справі кадрів; 3. побудова кар’єри та просування по службі на основі особистих якостей, заслуг і результатів роботи державних службовців;

Класифікація методології

1) за правовою оцінкою управління: правові та антиправові методи; 2) за характером управлінського впливу: демократичні та авторитарні; 3) за характером поширення: загальні і конкретні; 4) за способом здійснення впливу: одноособовий, колективний чи колегіальний методи; 5) за часовою характеристикою впливу: разові та періодичні, тактичні та стратегічні; довгострокові та короткострокові; 6) за характером: методи прямого (постановка завдання, наказ, розпорядження тощо) чи непрямого (створення сукупності умов для досягнення кінцевих результатів) управлінського впливу.

Завдання

1.Захист прав, свобод та законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій різних форм власності; 2.Охорона конституційного ладу України;3. 3.Формування суспільно-політичних і правових умов для практичного досягнення цілей та здійснення завдань і функцій органів державної влади і місцевого самоврядування; 4.Забезпечення ефективного функціонування механізму держави та державного апарату; 5.Управління державними корпоративними правами;

ЦІлі

• забезпечення досягнення цілей державної політики у певних публічних сферах; • реалізація завдань, повноважень і функцій держави, безпосередньо пов'язаних із реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу; • підготовка проєктів та виконання політичних рішень, що прийматимуться Президентом України, парламентом, чи вищим органом виконавчої влади; • забезпечення стабільності в політичній, економічній і соціальній сферах, зокрема через формування й реалізацію державної політики; • забезпечення суспільного добробуту;

Принципи

1. Верховенства права 2. Патріотизму 3.Служіння Українському народу 4.Законності 5.Професіоналізму