af Victoria Drobovych 3 år siden
669
Mere som dette
П’єса Генріха Ібсена "Ляльковий дім" («Нора»), як і багато інших його творів, починається драматичною ситуацією з життя родини. У переддень Різдва головна героїня Нора розповідає подрузі про призначення свого чоловіка директором банку. Це її перемога, адже передувала цьому настирна боротьба за його здоров'я, за щирі родинні стосунки. Інтрига в тому, що справжню ціну успіху приховано...
Автор – Генрік Ібсен
Рік написання – 1879
Жанр – соціально-психологічна драма.
Тема: духовне пробудження людини, її прагнення до вільного прояву себе як особистості.
Ідея – заклик до збереження сімейних і відновлення загальнолюдських цінностей.
«Ляльковий дім» — це соціально-психологічна драма. Ідея твору полягає в заклику зберегти щирі сімейні відносини, відродити в собі загальнолюдські цінності, такі як правда, совість, любов і честь.
П’єса задумана в 1878 році (перші начерки з заголовком «Начерки до сучасної трагедії» датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув в класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір у 1879 році.
Інструктивно-методичні матеріали для детального ознайомлення з темою.
Норвезький письменник, зачинатель європейської нової драматургії. Життя його було нелегким: ще в дитинстві він зазнав матеріальних нестатків (батько збанкрутував і Генрік з 8 років працює учнем аптекаря). Свою першу п'єсу написав у 20 років, вона створювалася у вільний від роботи час — уночі. П'єса успіху не мала, але Ібсена помітили, і вже в 23 роки йому (на той час студенту університету) пропонують стати директором Норвезького театру у Бергені.
Завдяки діяльності Ібсена утверджувався новий тип театру, ним були висунуті сучасні естетичні принципи: актуальність проблеми, зближення драми з життям, показ подій через інтелектуально-аналітичне осмислення, принцип відкритого фіналу. Відкритий фінал, або ж незавершена кінцівка, представлений в п'єсі "Ляльковий дім" (1879), де розв'язка (фінал) по суті є постановкою нового питання, конфлікт не розв'язується, а загострюється. Так Ібсен намагався наблизити театральне мистецтво до життя, запросити глядача до дискусії у вирішенні актуальних проблем.
Характеристика образів “Ляльковий дім” – Доктор Ранк, Крогстад допоможе розкрити їх характер, визначити риси вдачі героїв Генріка Ібсена.
Торвальд Хельмер, колишній адвокат, на початку дії п’єси стає директором Акціонерного банку. Має бездоганну службову репутацію, чудовий затишний дім, люблячу дружину та дітей. На перший погляд — цілком позитивна людина.
Він впевнений у собі: «…У мене вистачить мужності і сил… я така людина, яка все може взяти на себе»
Образ Нори в творі “Ляльковий дім” уособлює – жінку турботливу, ласкаву і ніжну до дітей, чоловіка, лікара Ранка, служанки. Але це лише “вершина айсберга” насправді воно не така і щаслива… Образ Нори викликає бажання співчувати цій жінці, дивуватися її безпорадності, зрозуміти її дії, але ж ніяк не засуджувати її.
Нора Хельмер – центральний персонаж п’єси “Ляльковий дім”, дружина адвоката Хельмера, має, здається, все необхідне для щастя: коханого чоловіка, дітей, будинок.
