Kategorier: Alle - сон

af Валерия Блайда 2 år siden

244

Сон. Біоритми

Хронобіологія исследует циклические явления в живых организмах, такие как адаптация к солнечным и лунным ритмам. Основными проявлениями циркадных ритмов являются хронотипы, которые определяют поведение человека в течение суток.

Сон. Біоритми

Сон. Біоритми

Хронобіологія

Хронобіологія — галузь науки, яка досліджує періодичні (циклічні) феномени, що протікають у живих організмах у часі, та їх адаптацію до сонячних і місячних ритмів.

Біологічний годинник

Біологічний годинник — узагальнена назва внутрішніх механізмів або регуляторів, здатність живих організмів орієнтуватися в часі, в основі якої лежить сувора періодичність біохімічних і фізіологічних процесів, що протікають в клітинах. 

Хронотипи

Хронотипи це поведінкові прояви циркадних ритмів, які ми спостерігаємо протягом дня і ночі. У певному сенсі це ваші внутрішні біологічні годинники, які допомагають визначити, хто ви - жайворонок чи сова.

Голуби

Голуб — проміжний хронотип

Жайворонки

Жайворонок — ранковий хронотип

Сови

Сова — вечірній хронотип

Біоритми

Біологічні ритми, біоритми — циклічні коливання інтенсивності та характеру біологічних процесів, їх кількісні й якісні зміни, що відбуваються на всіх рівнях життя.

Багаторічні

Багаторічні ритми пов'язані з циклічними коливаннями планетарних факторів — неперіодичною зміною сонячної активності впродовж кількох років. 

Річні

Цикл коливання чисельності та активності тварин і рослин протягом року. Здебільшого регулюється змінами довжини світлового дня, температури та вологості повітря. Сезонні обертання Землі навколо Сонця, що зумовлює річні цикли зміни кліматичних умов, в першу чергу температури.

Місячно-місячні

Циклічна зміна інтенсивності тяжіння Місяця протягом 29 діб 9 годин, що добре простежується на узбережжях в зоні літоралі.

Місячно-добові

Зміна протягом місячної доби (24 години 50 хвилин) двох припливівта відпливів.

Сонячно-добові

Добові обертання Землі навколо своєї осі і зміна двічі на добу освітленості, яка викликає коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів.

Порушення сну

Порушення сну мають істотні наслідки: зниження загального рівня здоров’я й імунологічного гомеостазу, психічні та емоційні розлади, мігрень, зниження продуктивності праці.

Гіперсомнія

Гіперсомнія — патологічний стан організму, при якому у пацієнта відзначається підвищена сонливість. Може розвиватися як ускладнення перебігу багатьох хвороб, найчастіше, захворювань нервової системи.

Сонний параіч

Сонний параліч — це феномен, при якому людина, засинаючи або прокидаючись, деякий час неспроможна поворухнутись. 

Летаргія

Летаргія  — хворобливий стан, що характеризується уповільненими реакціями, відчуттям втоми, апатією, зниженням мотивації.

Безсоння

Безсоння — порушення сну, зумовлене ослабленням гальмівного процесу в корі головного мозку. Є частим симптомом багатьох хвороб.

Сомнамбулізм

Сомнамбулізм — розлад парасомнічного спектра, хвороба, яка виявляється у несвідомих діях (рухах) під час нічного сну. Класифікується як розлад сну, що відноситься до сімейства парасомній.

Онейрологія

Онейрологія — наука, що вивчає сновидіння. 

Сновидіння

Сновидіння — діяльність мозку під час сну, яка пов'язана з комбінуванням явищ зовнішнього світу та функцій організму. Фізіологічною основою сновидінь є часткова незагальмованість кори великого мозку, деякі ділянки продовжують залишатися збудженими та створюють певні відчуття. 

Свідоме сновидіння

Свідоме сновидіння  — це сновидіння, у якому особа розуміє, що спить.

Сон

Сон — це особливий стан мозку і всього організму в цілому, що характеризується розслабленням м'язів, слабкою реакцією на зовнішні подразники.

Міфи про сон
Факти про сон
Теорії сну

Більшість сучасних гіпотез щодо функціонального призначення сну й окремих його стадій можна звести до трьох основних типів: 1) енергетичних, 2) інформаційних, 3) психодинамічних.

Відповідно до “енергетичних” теорій під час сну відбувається відновлення енергії, витраченої під час бадьорості.

Функції сну

Основне завдання сну — це відновлення фізичних та психічних сил, яке дозволяє якнайбільше пристосуватися до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Стадії сну

Під час сну мозок проходить через два якісно різних стани -повільний і швидкий сон, що складаються з п'яти стадій (чотири стадії повільного сну й одна - швидкого). Ці стадії повторюються приблизно з півторагодинною циклічністю, у середньому 4-6 разів за ніч. Для повільного сну характерне уповільнення хвиль ЕЕГ, для швидкого - характерна поява хвиль ЕЕГ, подібних до хвиль, що реєструються в стані бадьорості.

Фази сну

Сон складається з чотирьох фаз: дрімоти, поверхневого сну, сну помірної глибини й глибокого. Нормальний фізіологічний сон починається тоді, коли організм входить у глибоку фазу. Глибокий і поверхневий сон – це дві основні фази, які чергуються 5–6 разів за ніч і тривають приблизно 1,5 години.