von Julia Lazarchuk Vor 1 Jahr
202
Mehr dazu
von Игор Бондарь
von Олег Баранов
von Діана Розпотнюк
von Євген Лазаревич
Сюжет “Кайдашевої сім'ї” охоплює події, що відбулися у великий сільській родині Кайдашів. Ми зустрічаємося з героями: Кайдашем, його дружиною Марусею та двома їх синами Карпом і Лавріном у переламний момент існування сім'ї, коли дорослішають діти, обирають собі пари і починається інше життя.
Повість складається з дев'яти розділів.
Експозиція — епізоди, що знайомлять читача з місцем дії (опис села Семигори), персонажами твору; розмова Кайдашенків про дівчат, залицяння Карпа до Мотрі, оглядини в Довбишів.
Зав'язка — одруження Карпа з Мотрею, поява молодої сім'ї, побутові суперечки в родині.
Розвиток дії — напружені моменти родинного побуту, послідовний виклад подій, що відбувалися в селянській родині: сутички між Кайдашихою та Мотрею, Карпом і батьком, одруження Лавріна, пригоди Мелашки, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини.
Кульмінація — дехто з літературознавців вважає, що кульмінації в повісті немає. Дехто схиляється до думки, що кульмінацією є історія з кухлем, де найрізкіше підкреслено ідіотизм дрібновласницького індивідуалізму: через копійчаного глечика людині викололи око.
Розв'язка — несподівана. Груша всохла, і всі помирилися.
Засудження й висміювання вад існуючого суспільного ладу, які спотворювали людські почуття й взаємини, зокрема кріпаччини, "безземельної свободи", облудних церковників; висміювання жорстокості й дріб'язковості в людських стосунках; утвердження національно-етичних і загальнолюдських цінностей.
Життя української родини другої половини XIX ст. (після реформи 1861 р.) в умовах занепаду патріархального способу буття, змізерніння української душі як результату тривалого існування в умовах кріпацтва (рабства).
У соціально-побутовій повісті І. Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" зображено життя українського села після антикріпосницької реформи 1861 року на прикладі родини Кайдашів – яскравих індивідуалістів, які нізащо не поступалися власними принципами.
Тут поданий серіал по твору та інша корисна інформація
Історію формування трагедії українського роду можна простежити на прикладі інших творів. Наприклад, у поемі "Катерина" Тарас Шевченко ще показує ситуацію, коли непослух дівчини в умовах твердості патріархальних традицій обертається для неї вигнанням, однак уже в поемі "Сон (У всякого своя доля)" поет дає приклад ситуації протилежної — сама мати посилає доньку заробляти тілом. Щоправда, у Шевченка ці ситуації притаманні ще двом різним суспільствам — українському й російському, проте надалі на прикладі роману Панаса Мирного й Івана Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" вже можна бачити, що й в українському суспільстві поступово проявляється тенденція до повного виродження колись міцних патріархальних засад. Яскравими зразками цього в романі постають життєві історії Явдохи й Максима Ґудзя, Лушні, Матні й Пацюка.
Пізніше, у XX столітті, проблема розпаду родини, занепаду сімейних цінностей стане одним із важливих аспектів роздумів митців ("Мина Мазайло" Миколи Куліша, "Подвійне коло" Юрія Яновського, "Я (Романтика)" Миколи Хвильового).
Мотив занепаду родинних цінностей в Івана Нечуя-Левицького постає як факт, що вже відбувся. При цьому одним із чинників, що сприяв виникненню цієї ситуації в українському суспільстві, на думку митця, було кріпацтво — суспільне явище, коли існування простих людей було підпорядковане волі пануючої верхівки, унаслідок чого людина втрачала віру в можливість справедливості, позбувалася відчуття важливості дотримання моральних принципів співжиття (яскравий приклад — образ Марусі Кайдашихи), розучувалася самостійно будувати своє життя (яскравий приклад — образ Омелька Кайдаша).
У паспорті твору поданий літературний рід, жанр і напрям.
Реалізм
Соціально-побутова повість
Епос
В основі родини Кайдашів письменник використав справжню сім'ю Мазурів.
Написано в 1878 році, вперше опубліковано в 1879 му.Твір входить до класики української літератури.
Царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд «предосудительных мест» твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалось перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії.
У художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі
Родина Мазурів
