Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

Ver más

Феномен "жіночої " прози ХХІ століття

por Тетяна Пшемиська

Олімпійські чемпіони України

por Ганна Міхіль

Майбутнє нації

por Вадим Киричук

Олександр Пушкін

por Евгения Скибинская

1822 р - заборона масонських лож

протести селян

Виступи під проводом Устима Кармелюка (1813-1835 рр.) на Поділлі.

Устим Кармелюк (1787-1835 рр.)

Український селянин, ватажок селянського руху.

За сімейним станом Устим Кармелюк мав звільнення від рекрутчини, але поміщик віддав його в солдати. Кармелюк утік у 1813 р., повернувся в рідні місця та організував групу невдоволених. Учинив понад 100 нападів на поміщиків, купців, шинкарів. П'ять разів Кармелюка ловили, він витримав 100 ударів шпіцрутенами, заслання до Сибіру, але щоразу втікав з ув'язнення.

Повстання проти режиму військових поселень у Чугуєві (Харківщина) 1819 р.

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

Поміркуйте:

• Які українські регіони увійшли до складу Російської імперії у кінці 18 ст?
• Внаслідок яких подій відбулося приєднання українських територій до Російської мперії укінці 18 ст?
• Які нові міста були засновані в кінці 18 ст на українських територіях?
• Які національності переважали в різних українських регіонах?
• Що таке смуга осілості?

Суспільно-політичний рух

Російський рух

Діяльність декабристів

14 грудня 1825 р. повстання у Петербурзі, яке було придушене

грудня 1825 р. - січень 1826 р поразка повстання Чернігівського полку

Південне товариство (Тульчин)

Програмний документ — «Руська правда» П. Пестеля:

• повалення самодержавства шляхом перевороту;
• проголошення республіки; відразу після перевороту потрібно встановити революційну диктатуру для здійснення перетворень;
• виборче право для чоловіків від 20 років без обмежень;
• верховна законодавча влада має належати Народному вічу, виконавча — Державній думі, нагляд за виконанням законів — Верховному суду;
• скасування кріпацтва та наділення селян землею без викупу;
• обмеження поміщицького землеволодіння;
• ліквідація станових привілеїв, рівність громадян перед законом;
• свобода слова, друку, віросповідання;
• ліквідація військових поселень та скорочення строку служби в армії;
• збереження єдиної неподільної Росії, в якій жоден народ не має права на відокремлення, крім Польщі. Україна мала стати однією з 10 областей Росії.

+ 1823 р. - Товариство об’єднаних слов’ян (брати Борисови)

Північне товариство (Петербург)

Програмний документ — «Конституція» М. Муравйова:

• формою правління в Росії мала бути конституційна монархія, за якої цар наділений виконавчою владою та є головним державним службовцем;
• законодавча влада мала належати парламенту — Народному вічу;
• виборче право — з 21 року зі збереженням майнового цензу;
• скасування кріпацтва, наділення селян 2 десятинами землі та садибою; збереження поміщицького землеволодіння;
• Росія — федерація з 14 держав і 2 областей із самостійним управлінням, але без урахування етнічних кордонів. Україна мала бути поділена на Чорноморську державу з центром у Києві та Українську державу з центром у Харкові.

Діяльність масонських лож

Масон - представник релігійно-етичного руху, який закликає до морального самовдосконалення; члени духовно-етичних організацій «вільних мулярів».

«Ложа об’єднаних слов’ян» (Київ)

«Любов до істини» (Полтава)

Український рух = національне відродження

Національне відродження - процес формування націй та національних культур, який охопив Центральну та Південно-Східну Європу у другій половині XVIII - середині XIX ст. під впливом ідей європейського просвітництва.

Національна ідея — сукупність найзагальніших уявлень про сучасний розвиток і перспективи на майбутнє певного народу (самоусвідомлення людиною своєї належності до окремого народу та духовна єдність із ним, підтримка прагнення національного самовизначення, створення незалежної держави тощо), що поділяються його переважною більшістю.

Нація - це етносоціальна спільнота, об'єднана певною самоназвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням своєї ідентичності (національною самосвідомістю

1846-1847 рр -Кирило-Мефодіївське братство

Організатори:

• професор Київського університету М. Костомаров;
• студент (згодом викладач Полтавського кадетського корпусу) В. Білозерський;
• чиновник М. Гулак; викладач гімназії, письменник П. Куліш;
• поет Т. Шевченко.
• Учасники — молоді люди віком 19-30 років, більшість з яких походила з дрібномаєтних дворян.

Микола Костомаров (1817-1885) — історик, випускник Харківського університету, професор Київського, Санкт-Петербурзького університетів, член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук.

Ідейний провідник Кирило-Мефодіївського товариства, за що й був ув’язнений та засланий на 7 років. Уславився як видатний історик.

Був членом багатьох наукових товариств та установ, зокрема й закордонних— Південно-Слов’янської академії, Сербського наукового товариства.

Основні дослідження присвячував українській історії XVI—XVIII ст.: «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Мазепинці», «Останні роки Речі Посполитої», «Гетьманство Виговського», «Павло Полуботок» та ін. Помер у квітні 1885 р. Похований у Санкт-Петербурзі.

Пантелеймон Куліш (1819-1897) - історик, письменник, етнограф. Навчався в Київському університеті, був членом Кирило-Мефодіївського товариства, належав до його ліберального крила. Автор першого історичного роману "Чорна Рада". Заснував друкарню в Петербурзі, де видав твори українських письменників, працював у журналі «Основа». Створив оригінальний український правопис («кулішівку»).

Тарас Шевченко (1814-1861) - український поет, художник. Народився в сім'ї кріпака. У 1832 р. відданий на навчання в Петербург до художника В. Ширяева. У 1838 р. був викуплений з кріпацтва і вступив до Академії мистецтв.  1840 року у Санкт-Петербурзі за сприяння письменника Євгена Гребінки і поміщика Петра Мартоса вийшла перша поетична збірка "Кобзар", до якої увійшло вісім його творів. У 1845 р. отримав звання художника й повернувся в Україну. Жив і працював у Києві. Брав участь у роботі Кирило-Мефодіївського товариства. У 1847 р. заарештований. За вірші, що закликали український народ до повстання проти царату, був засланий у солдати. У 1857 р. повернувся із заслання. Помер у Петербурзі. Згідно з віршованим заповітом його прах перевезено до України. Похований на Чернечій Горі в Каневі.

Програмні засади

Програмні засади:

• ліквідація кріпосного права;
• національне визволення українського народу;
• створення федерації вільних слов’янських держав із демократичним ладом (на кшталт США) зі столицею в Києві;
• рівні політичні права для всіх слов’янських народів;
• повалення самодержавства і встановлення республіки;
• рівність громадян перед законом, скасування станів;
• ідеалізація козацького минулого України;
• дотримання основ християнської моралі

Програмні документи:

«Закон Божий, або Книга буття українського народу»

«Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія»,

Заснування в 1834 р. Київського університету (ректор М.Максимович)

Переміщення українського інтелектуального центру з Харкова до Києва.

Харків - центр національного відродження на початоку ХІХ ст

Гурток «Харківські романтики» ( І. Срезневський)

Відкриття в 1805 р. Харківського університету (В.Каразін, П.Гулак-Артемовський)

1798 р - публікація "Енеїди" І.Котляревського - початок національного відродження

Іван Котляревський (1769-1838) - письменник, поет, драматург, громадський діяч, основоположник сучасної української літератури.

Походив із зубожілого козацького старшинського роду. З 1796-го перебував на військовій службі у Сіверському карабінерському полку. Під час військової служби Іван Котляревський брав участь у задунайських походах російсько-турецької війни 1806-1807 років. Під час походу Наполеона в Росію сформував козацький кінний полк.

Усе життя прожив у Полтаві. Входив до масонської ложі «Любов до істини», де активно обговорювалися реформи царя Олександра І. Також був членом і співавтором програмових документів таємного «Товариства малоросійського». 

Організатор та керівник Полтавського театру (1818-1821).

Письменник зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови. Творчість Котляревського високо цінував Тарас Шевченко. Поет в 1838 році написав вірш «На вічну пам’ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди».

Розвиток наук

Розвиток наук:

• історія ( М. Маркевич «Історії Малоросії», Д. Бантиш-Каменський «Історія Малої Росії»);

• етнографія (фолькльористика) (. М. Цертелєв Збірку українських історичних дум ; перше видання ліричних українських пісень здійснив майбутній ректор Київського університету М. Максимович);

• мовознавство ( О. Павловський «Граматику малоросійського наречія»)

Рух дворян-автономістів (м. Новгород-Сіверський)

1791 р – місія В.Капніста в Берлін

створення "Історії Русів"

Аспекти, пов'язані з "Історією русів":

• точна дата створення й ім'я автора «Історії Русів» невідомі;
• у 1846 р. твір було надруковано в Москві;
• провідною ідеєю є затвердження невід’ємного права українського народу на самостійний розвиток;
• у творі стверджувалося, що, ліквідувавши автономію Гетьманщини, російська влада порушила умови Переяславської угоди 1654 р.

У цьому відображалася обмеженість поглядів дворян-автономістів, які виступали лише за дотримання Російською імперією підписаного договору

Польський рух

Листопадове повстання 1830-1831 рр

Створений Київський університет (1834 р) для русифікації Правобережної України

1839 р. - ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі

Мета: боротьба за відновлення незалежності Речі Посполитої

Соціально-економічне становище

Торгівля

Зовнішня торгівля велася через порти Чорного та Азовського морів.

Ярмаркова торгівля

Україна стала складовою частиною загальноросійського внутрішнього ринку.

Промисловість

30-40-і роки XIX ст. — початок промислового перевороту у харчовій (цукровій) галузі

Промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва

розвиток галузей промисловості

машинобудівна

металургійна

кам'яновугільна

Сільське господарство

Проникнення капіталістичних відносин у сільське господарство.

Зростає товарність виробництва, поглиблення спеціалізації окремих районів і поміщицьких господарств.

Початок використання більш продуктивної найманої праці; передання землі в оренду купцям, заможним селянам тощо.

Розширення посівів технічних культур (буряки, тютюн, льон, коноплі, соняшник), що вимагало поліпшення обробітку землі, використання добрив.

Криза феодально-кріпосницького виробництва.

Неефективне екстенсивне господарювання, зниження прибутків землевласників

Існували військові поселення (1817-1857 рр.): селяни-поселенці перетворювалися на довічних солдатів, які водночас займалися сільським господарством

Державні селяни сплачували грошову ренту і виконували повинності на користь держави.

Посилення експлуатації поміщицьких селян (кріпаків) : урочна система (поміщик давав селянам таке завдання (урок), яке неможливо було виконати за 1 день); панщина 4-6 днів на тиждень.

Міжнародні відносини

Російсько-турецька війна (1828-1829)

Перехід частини Задунайських козаків на чолі з Йосипом Гладким на бік Російської імперії

Заснування Азовського козацького війська (1832-1864)

Андріанопольський мир: приєднання земель навколо гирли Дунаю

Російсько-французька війна 1812 р

Формування козацьких полків

Перемога Російської імперії

Приєднання частини Герцогства Варшавського (з Холмщиною і Пїдляшшям)

Російсько-турецька війна (1806-1812)

Перемога Російської імперії:

Бухарестський мир: приєднання Бессарабії (між річками Дністер і Прут)

Адіміністративно-територіальний устрій

Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство (Південна)

Таврійська

Херсонська

Катеринославська

Малоросійське генерал-губернаторство (Лівобережжя та Слобожанщина)

Харківська

Полтавська

Чернігівська

Київське генерал-губернаторство (Правобережжя)

Волинська

Подільська

Київська