によって Елена Барнинец 3か月前.
110
もっと見る
За сімейним станом Устим Кармелюк мав звільнення від рекрутчини, але поміщик віддав його в солдати. Кармелюк утік у 1813 р., повернувся в рідні місця та організував групу невдоволених. Учинив понад 100 нападів на поміщиків, купців, шинкарів. П'ять разів Кармелюка ловили, він витримав 100 ударів шпіцрутенами, заслання до Сибіру, але щоразу втікав з ув'язнення.
Поміркуйте:
14 грудня 1825 р. повстання у Петербурзі, яке було придушене
грудня 1825 р. - січень 1826 р поразка повстання Чернігівського полку
Південне товариство (Тульчин)
Програмний документ — «Руська правда» П. Пестеля:
+ 1823 р. - Товариство об’єднаних слов’ян (брати Борисови)
Північне товариство (Петербург)
Програмний документ — «Конституція» М. Муравйова:
Масон - представник релігійно-етичного руху, який закликає до морального самовдосконалення; члени духовно-етичних організацій «вільних мулярів».
«Ложа об’єднаних слов’ян» (Київ)
«Любов до істини» (Полтава)
Національне відродження - процес формування націй та національних культур, який охопив Центральну та Південно-Східну Європу у другій половині XVIII - середині XIX ст. під впливом ідей європейського просвітництва.
Національна ідея — сукупність найзагальніших уявлень про сучасний розвиток і перспективи на майбутнє певного народу (самоусвідомлення людиною своєї належності до окремого народу та духовна єдність із ним, підтримка прагнення національного самовизначення, створення незалежної держави тощо), що поділяються його переважною більшістю.
Нація - це етносоціальна спільнота, об'єднана певною самоназвою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням своєї ідентичності (національною самосвідомістю
Організатори:
Микола Костомаров (1817-1885) — історик, випускник Харківського університету, професор Київського, Санкт-Петербурзького університетів, член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук.
Ідейний провідник Кирило-Мефодіївського товариства, за що й був ув’язнений та засланий на 7 років. Уславився як видатний історик.
Був членом багатьох наукових товариств та установ, зокрема й закордонних— Південно-Слов’янської академії, Сербського наукового товариства.
Основні дослідження присвячував українській історії XVI—XVIII ст.: «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Мазепинці», «Останні роки Речі Посполитої», «Гетьманство Виговського», «Павло Полуботок» та ін. Помер у квітні 1885 р. Похований у Санкт-Петербурзі.
Пантелеймон Куліш (1819-1897) - історик, письменник, етнограф. Навчався в Київському університеті, був членом Кирило-Мефодіївського товариства, належав до його ліберального крила. Автор першого історичного роману "Чорна Рада". Заснував друкарню в Петербурзі, де видав твори українських письменників, працював у журналі «Основа». Створив оригінальний український правопис («кулішівку»).
Тарас Шевченко (1814-1861) - український поет, художник. Народився в сім'ї кріпака. У 1832 р. відданий на навчання в Петербург до художника В. Ширяева. У 1838 р. був викуплений з кріпацтва і вступив до Академії мистецтв. 1840 року у Санкт-Петербурзі за сприяння письменника Євгена Гребінки і поміщика Петра Мартоса вийшла перша поетична збірка "Кобзар", до якої увійшло вісім його творів. У 1845 р. отримав звання художника й повернувся в Україну. Жив і працював у Києві. Брав участь у роботі Кирило-Мефодіївського товариства. У 1847 р. заарештований. За вірші, що закликали український народ до повстання проти царату, був засланий у солдати. У 1857 р. повернувся із заслання. Помер у Петербурзі. Згідно з віршованим заповітом його прах перевезено до України. Похований на Чернечій Горі в Каневі.
Програмні документи:
«Закон Божий, або Книга буття українського народу»
«Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія»,
Програмні засади
Програмні засади:
Переміщення українського інтелектуального центру з Харкова до Києва.
Гурток «Харківські романтики» ( І. Срезневський)
Відкриття в 1805 р. Харківського університету (В.Каразін, П.Гулак-Артемовський)
Іван Котляревський (1769-1838) - письменник, поет, драматург, громадський діяч, основоположник сучасної української літератури.
Походив із зубожілого козацького старшинського роду. З 1796-го перебував на військовій службі у Сіверському карабінерському полку. Під час військової служби Іван Котляревський брав участь у задунайських походах російсько-турецької війни 1806-1807 років. Під час походу Наполеона в Росію сформував козацький кінний полк.
Усе життя прожив у Полтаві. Входив до масонської ложі «Любов до істини», де активно обговорювалися реформи царя Олександра І. Також був членом і співавтором програмових документів таємного «Товариства малоросійського».
Організатор та керівник Полтавського театру (1818-1821).
Письменник зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови. В умовах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мовлення народу, започаткували новий етап формування літературної мови. Творчість Котляревського високо цінував Тарас Шевченко. Поет в 1838 році написав вірш «На вічну пам’ять Котляревському», в якому підносив Котляревського, як національного співця та прославляв як творця безсмертної «Енеїди».
Розвиток наук
Розвиток наук:
1791 р – місія В.Капніста в Берлін
створення "Історії Русів"
Аспекти, пов'язані з "Історією русів":
У цьому відображалася обмеженість поглядів дворян-автономістів, які виступали лише за дотримання Російською імперією підписаного договору
Створений Київський університет (1834 р) для русифікації Правобережної України
1839 р. - ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі
Промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва
розвиток галузей промисловості
машинобудівна
металургійна
кам'яновугільна
Зростає товарність виробництва, поглиблення спеціалізації окремих районів і поміщицьких господарств.
Початок використання більш продуктивної найманої праці; передання землі в оренду купцям, заможним селянам тощо.
Розширення посівів технічних культур (буряки, тютюн, льон, коноплі, соняшник), що вимагало поліпшення обробітку землі, використання добрив.
Неефективне екстенсивне господарювання, зниження прибутків землевласників
Існували військові поселення (1817-1857 рр.): селяни-поселенці перетворювалися на довічних солдатів, які водночас займалися сільським господарством
Державні селяни сплачували грошову ренту і виконували повинності на користь держави.
Посилення експлуатації поміщицьких селян (кріпаків) : урочна система (поміщик давав селянам таке завдання (урок), яке неможливо було виконати за 1 день); панщина 4-6 днів на тиждень.
Заснування Азовського козацького війська (1832-1864)
Андріанопільський мир: приєднання гирли Дунаю
Перемога Російської імперії
Приєднання частини Герцогства Варшавського (з Холмщиною і Пїдляшшям)
Бухарестський мир: приєднання Бессарабії (між річками Дністер і Прут)
