Luokat: Kaikki

jonka Маевська Альона 2 vuotta sitten

154

Проблема безпритульних тварин

У Німеччині власники собак зобов'язані чіпувати своїх вихованців, що дозволяє швидко повернути втікача додому та накласти на господарів значний штраф за недбальство. Безпритульні тварини рідко зустрічаються на вулицях німецьких міст, оскільки більшість з них потрапляють до притулків, де чекають на нових власників.

Проблема безпритульних тварин

Проблема безпритульних тварин

Німеччина та безпритульні тварини

Купуючи собаку, власник зобов’язаний чіпувати свого вихованця. Якщо собака втече, її майже напевно повернуть господарям, а їх самих оштрафують за недбальство. Штраф дуже відчутний – до 25 тисяч євро. Це максимальний розмір, передбачений за те, що тварину виставили на вулицю. Безпритульних собак, що розгулюють по вулицях німецьких міст, практично немає. Але є такі, від яких відмовилися господарі. Ці тварини живуть в притулках та чекають на нового хазяїна. Німці досить часто купують собі вихованців із притулків (таких щасливчиків, які здобули нову сім’ю, більше половини), а виручені таким чином гроші йдуть на утримання інших тварин. У фінансуванні допомагають волонтери та громадські організації, оскільки держава виділяє на це небагато коштів. Народжуваність тварин, в тому числі тих, які мають господарів, обмежують методом стерилізації. Причому, якщо господар не є заводчиком, то його, швидше за все, переконають у необхідності відразу каструвати вихованця. Таким чином, якщо собака втекла, вона не приведе цуценят. Відловлену тварину стерилізують в обов’язковому порядку.

Латвія та безпритульні тварини

У Ризі з початку 2017 введено обов’язкове загальне чіпування. Як і в інших європейських країнах, мета чіпування – швидко повернути знайдену тварину господареві. Паралельно, і що важливо, сума штрафу за порушення правил утримання та неналежний догляд підвищена до 250 євро. Бродячих собак відловлюють приватні фірми за особливим контрактом. Таких тварин два тижні утримують за рахунок самоврядування в міському притулку, звідки їх можуть забрати нові господарі, а також приватні, громадські притулки і спільноти по захисту тварин. Тих, хто залишився та має мінімальні шанси знайти господаря через важкі хвороби, травми тощо, на жаль, піддають евтаназії найбільш гуманним, безболісним методом. Жорстоке поводження з тваринами в Латвії – кримінальний злочин, що карається позбавленням волі до трьох років, примусовими роботами або штрафом. Закон діє на практиці, порушників строго карають.

Фінляндія та безпритульні тварини

Тут практично немає безпритульних, кинутих собак, а кількість бездомних кішок відносно невелике і не зростає. За даними статистичного центру Фінляндії, тварини є в кожному третьому фінському помешканні. Це переважно собаки і кішки. Утримання їх обходиться недешево – обов’язкова вакцинація та медогляди, муніципальний збір, що йде на облаштування спеціалізованих майданчиків для вигулу тощо. Бійцівські породи собак в Фінляндії непопулярні. Коли в притулку опиняється бездомна собака, бажаючих забрати тварину більше, ніж самих тварин. Тому треба вжити зусиль, аби взяти тварину. Зокрема, потенційний власник проходить співбесіду з персоналом клініки. Також перевіряється наскільки здобувач матеріально забезпечений для догляду за твариною.

Польща та безпритульні тварини

У сусідів проблема бездомних тварин усе ще неповністю вирішена. Для утримання безпритульних тварин у Польщі функціонує мережа притулків. Офіційно по всій країні є понад 200 притулків для бездомних тварин, у першу чергу, для собак. Дещо по іншому виглядає проблема з бездомними котами. Зокрема, у Варшаві влада вирішила, що вони приносять користь, адже виловлюють мишей та щурів. Відтак, у місті безпритульних котів не чіпають, але діє програма їх стерилізації.

Коти та собаки без господаря, як їм живеться в країнах Європи?

Перший в Європі закон про покарання за знущання над тваринами було прийнято у Великобританії в 1822 році. Наступною, покарання за жорстке поводження з тваринами на законодавчому рівні ввела Польща. У 1953 році було засновано Всесвітню федерацію захисту тварин, а у 1959-му Міжнародне товариство захисту тварин. Через рік після злиття цих двох організацій в одну, в 1982 році, був прийнятий історичний документ –Всесвітня хартія природи – в якому на глобальному рівні закріпили норму, згідно з якими усім живим істотам повинна бути надана можливість на безпечне існування. У 2002 році Німеччина першою з європейських країн закріпила захист тварин на конституційному рівні.

«Програма регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами»

У даний час розробляється нова «Програма регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами», яка запрацює та забезпечить ефективне використання бюджетних коштів, зменшить кількість безпритульних тварин на вулицях селища та забезпечить спокій у суспільстві, підвищить рівень безпеки та комфорту для мешканців селища у тому разі, якщо всі жителі віднесуться до даної проблеми з усією відповідальністю.

Селищна рада

Селищною радою неодноразово розглядалось питання поводження з безпритульними тваринами. Самостійно вирішити дану проблему селищна рада не може через недостатність коштів у місцевому бюджеті. Звертались за допомогою до голови Волноваської райради та голови Волноваської райдержадміністрації щодо розгляду питання зі створення хоча б одного притулку для безпритульних тварин у Волноваському районі зі спів фінансуванням селищними та сільськими радами Волноваського району. Але проблема так і не вирішена.

Регулювання чисельності тварин

Регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, проводиться відповідно до вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (далі – Закон). Згідно ст. 16 Закону: «Регулювання чисельності диких тварин і тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, здійснюється методами біостерилізації або біологічно обґрунтованими методами, а в разі неможливості їх застосування - методами евтаназії». Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону: «Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах».

Стандарті гуманного повадження з тваринами

Існуюча практика регулювання чисельності безпритульних собак із введенням стандартів гуманного поводження з тваринами є неприпустимою з правової точки зору і служить джерелом постійної соціальної напруги. Тому вирішення даної проблеми вимагає принципово іншого підходу, з урахуванням сучасних, біологічно ефективних, технологій контролю популяції безпритульних тварин та дотримання вимог чинного законодавства України. Масове відловлювання та відстрілювання собак не вирішує проблеми епізоотичного контролю та ефективного регулювання їх чисельності, а його моральний та гуманний аспекти викликають численні і закономірні протести мешканців – оскільки порушують загальні принципи гуманізації та високої моралі здорового не криміналізованого суспільства, суперечать чинному законодавству України.

Особливої уваги заслуговує питання розмноження

Якщо Ви власник породистої тварини, що має племінну цінність, це одна справа. Тварина зареєстрована в клубі, і координацією цих питань займаються фахівці. Якщо ж Вашим улюбленцем є просто чудовий безпородний друг, найкращим виходом для Вас та для нього стане його стерилізація. Звісно, можна просто контролювати тварину в «небезпечний» період, проте це потребує додаткових зусиль з Вашого боку. Отже, безпритульні тварини не з’являються із повітря, за їх появою на вулицях завжди стоїть людська легковажність чи безвідповідальність. Тому звертаємось до жителів міста з прохання дотримуватись Правил утримання собак, котів та інших тварин.

Як можна зарадити цій ситуації?

Тварину можна брати додому, лише ретельно зваживши свої можливості. Середній вік життя собаки або кішки – близько 10 років. Це не іграшка, яку можна в будь-який відкласти у бік, а жива істота, що потребує крім матеріальних, й інших витрат, зокрема чимало уваги та Вашого часу. Чи готові Ви в найближчі 10 років свого життя будувати плани, зважаючи на потреби нового члена сім’ї? Чи не є бажання завести кудлатого друга черговою примхою? Якщо Ви впевнені в тому, що собака або кішка має стати частиною Вашого життя, і врешті решт стаєте господарем тварини, запам’ятайте головний принцип поводження з нею – відповідальність. Не дозволяйте тварині гуляти в людних чи малознайомих місцях без повідка та ніколи не залишайте її без нагляду.

Нерегульоване розмноження

Горе-господарі дозволяють своїй собаці народити хоча б один раз «для здоров`я», «бо шкода», «їй же хочеться мати діточок» - список мотивів можна продовжувати. Причому такі господарі впевнені в тому, що цуценята від їхньої собаки розлетяться немов гарячі пиріжки. Отже, сука народила, цуценята ростуть, а черги щось не видно. Виявляється, що у всіх родичів, сусідів, співробітників вже є або собака, або алергія на собачу шерсть. Час іде, і перспектива залишити собі всіх цуценят «господарів» не влаштовує. От і з’являються на території селища коробочки із новими жителями вулиць.

Собаки, що загубилися

Собаки, що загубилися. Міф про те, що добрий собака завжди знайде дорогу додому, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. Зазвичай собаки губляться з вини знову ж таки господарів, що не вважають за потрібне користуватися повідком чи хоча б наглядати за своїм улюбленцем під час прогулянок. Тварина може чогось злякатися, може погнатися за іншою собакою чи кішкою, або кобель може «взяти слід» тічної суки.

Господарі позбавляються набридлих улюбленців

Звідки ж беруться безпритульні тварини?

Відповідь начебто, зрозуміла – цуценята та котенята народжуються на вулиці від безпритульних собак та кішок. З цим важко не погодитись, проте це лише частина відповіді.
Господарі позбавляються набридлих улюбленців, яких завели, не подумавши як слід. Дитині закортіло мати собаку - пухнастий колобок виріс, потребує уваги, прогулянок, а виявляється, що дитина не готова, а дорослі не мають часу. Добре, якщо люди підійдуть до ситуації відповідально і будуть шукати нових господарів. Але часто тварина опиняється на вулиці, поповнюючи ряди безпритульників.