прислвник

Lisää tämän kaltaisia

Охорона рослин

luonut Алла Погорілець

Залежності

luonut Маша Городня

Прикметник

luonut Саша Ватага

Міграції

luonut Світана Дудник

місця (означають місце або напрямок дії, відповідають на питання де? куди? в якому напрямку?) вгору, там часу (вказують на час дії, відповідають на питання коли? доки? відколи? з якого часу? до якого часу?) вчора, завжди мети (означають мету дії, відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?) напоказ, навмисне причини (вказують на причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?) спросоння, зопалу

Обставинні

Обставинні місця, які означають місце дії (де? куди? звідки?) і тут ми вказуємо – праворуч, вгорі, вниз, ліворуч.

прислвник

Вищий проста форма (за допомогою суфіксів -ш-, -іш-) дешево – дешевше складена форма (прислівник поєднується із словами більш і менш) більш дешево

Правопис прислівників Разом Правило Приклади утворені сполученням прийменнків з іменниками, прикметниками, числівниками, займенниками, прислівниками наспіх, востаннє, утретє, заодно, позавчора, передусім утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови навздогін, навкруги, спідлоба, знадвору, завтовшки утворені з кількох основ (з прийменником чи без) нашвидкоруч, мимохідь, горілиць, натщесерце утворені приєднанням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- до різних частин мови абиколи, анітрохи, дедалі, щосили, якомога

якісно-означальні (прислівники на -о, -е, які виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як?) високо, наполегливо кількісно-означальні (прислівники, які характеризують дію, стан чи ознаку з боку кількості і міри вияву, відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою?) занадто швидкий прислівники способу дії (вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака, відповідають на питання як? яким способом? яким чином?) говорити по-англійськи

Означальні

Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення- обставини (Так жадібно раптом захотілося йому жити, що він навіть від однієї цієї думки задихнувся). Інколи прислівник виступає у ролі присудка (Сонце низенько, то й вечір близенько).

Через дефіс Правило Приклади з префіксом по- і суфіксами -е, -и, -ому, -ему (-єму) по-перше, по-нашому, по-східному, по-вірменськи, а також прислівник по-латині з частками казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, -таки, -от казна-коли, бозна-де, будь-як, як-небудь утворені повторенням однакових, синонімічних чи антонімічних слів ледве-ледве, з діда-прадіда, тишком-нишком, часто-густо, не сьогодні-завтра, десь-інде

Найвищий проста форма (префікс най- у поєднанні з прислівником простої форми вищого ступеня) найдешевше складена форма (прислівник поєднується із словами найбільш, найменш) найбільш дешево

Обставинні часу, які вказують на час дії (коли? відколи? доки? з якого часу?) – торік, досі, завжди зранку.

Завдяки суфіксами -ш, -іш ми можемо відтворити вищу форму – важливіше, або більш/менш важливо.

Так само завдяки префіксу най – найважливіше або найбільш/найменш важливо.

Так само зі словами голосно, просто, дотепно буде те само. Адже дотепно – дотепніше, більш/менш дотепно, найбільш/найменш дотепно.

На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

І обставинні мети, які вказують на мету конкретної дії (для чого? з якою метою? навіщо?) – навмисне, наперекір, напоказ.

це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

Обставинні причини (чому відбувається ця дія? з якої причини? для чого?) – спросоння, зопалу, ненароком. Можуть бути різні причини.

Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник)