НАУКОВІ ШКОЛИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Lisää tämän kaltaisia

Життя в тілі

luonut Alex Astafyev

Вторинний сектор Японії - 30% ВВП

luonut Софія Крячко

Навчання фонетики, граматики, лексики. Система вправ

luonut Света Закусилова

Аналіз уроку літературного читання у 4 класі

luonut Вероніка Степанко

НАУКОВІ ШКОЛИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Школа «соціальних систем»

Досліджується зв’язок між етнічними, психологічними, віковими, статевими факторами та продуктивністю праці

1970-до сьогодні

П.Друкер

Нова школа (кількісних методів)

1960-і до сьогодні

Застосування в управлінні досягнень математичних наук

Р.Акофф, Д.Екман, Л.Клейн. С.Бір, Д.Марч

Емпірична школа

1945-1970

Базується на практиці управління

П.Дюпон, А.Слоан, Л.Н’юмен, Д.Мілер

Школа поведінських наук

формувалась Крісом Анджирисом, Ренсоном Лайкертом, Дугласом Мак Ірегором, Фредеріком Гербергом та іншими вченими — біхевіористами

В основі лежать методи налагодження міжособистих відносин, підвищення ефективності людських стосунків, формування колективів за психологічною сумісністю тощо.

(з 1950 р. до нашого часу)

Школа людських стосунків

Заснували Мері Паркер Фолліт та Елтон Мейо

Фолліт вперше визначила менеджмент як „забезпечення виконання робіт з допомогою інших осіб". Школа рекомендувала використовувати прийом управління людськими стосунками через вплив безпосередніх керівників на працівників, консультацій з працівниками, забезпечення широких можливостей спілкування на роботі.

(1930—1950 рр.)

Класична (адміністративна) школа управління

Файолем розроблено 14 принципів менеджменту: поділ праці, повноваження та відповідальність, дисципліна, єдиновладдя, єдність напряму діяльності, підпорядкування особистих інтересів загальним, винагорода персоналу, централізація, ієрархія управління, порядок, справедливість, стабільність робочого місця, ініціатива, корпоративний дух.

Файоль виділив в управлінні п'ять основних функцій: планування, організування, розпорядництво, координування та контролювання. На засадах розробок Файоля у 20-х рр. було сформульовано поняття організаційної структури управління підприємства, елементи якої є системою взаємозв'язків, неперервних взаємопов'язаних дій — функцій управління.

започаткована Анрі Файолем

(1920-1950 рр.)

Школа „фордизму"

Форд розробив теорію, в основу якої поклав ідею потоково-масового виробництва. Відповідну систему управління називали „терором машини". Форд сформував механізми чіткого контролювання і планування, ефективного мотивування, конвеєрного складання, безпе­рервних технологічних процесів, інноваційного розвитку, активного адміністрування.

засновник Генрі Форд

(1899-1945 рр.)

Школа наукового управління

(1885-1920 рр.)

Головна заслуга Ф. Тейлора полягає в тому, що він як засновник школи „наукового управління" розробив методологічні основи нормування праці, стандартизував трудові операції, запровадив наукові підходи підбору, розставляння і стимулювання працівників.

У своїх працях „Управління фабрикою" (1903 р.) та „Принципи наукового менеджменту" (1911 р.) Ф.Тейлор розробив ряд методів наукової організації праці, що базувались на засадах хронометражу, стандартизації прийомів та знарядь праці.

Фредерік І.Тейлор, Френк і Лілія Гілбрейти, Генрі Гант