Польсько-українська війна 1918-1919 років була конфліктом між Польщею та Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР). Польська армія розпочала наступ в листопаді 1918 року, відкинувши частини Української Галицької Армії (
На початку Другої світової війни більша частина регіону була захоплена Радянським Союзом і згідно з договором приєднана до Української РСР, яка в той час була однією з республік Радянського Союзу, зі встановленням кордону по лінії Молотова — практично по лінії Керзона.
Жодні домовленості про автономію та демократичні принципи Польщею ніколи не виконувались, навпаки приймалась політика асиміляції українського населення, що спричинило до поглиблення конфлікту
Після війни французи, які підтримали Польщу дипломатичним і військовим шляхом, отримали контроль над східними галицькими нафтовими родовищами на умовах, які були дуже несприятливими для Польщі
Польща окупувала всю Східну Галичину
Причини падіння ЗУНР
Зацікавленість Антанти, передусім Франції, у сильній Польщі на противагу Німеччині, тому ЗУНР не мала шансів на міжнародне визнання
Війна з Польщею
Непослідовність та поміркованість внутрішньої політики ЗУНР
Хід війни
Але в липні поляки знову відкинули 25-тисячну армію УГА до р.Збруч
В червні 1919р. УГА провела наступальну операцію, що отримала назву "Чортківської офениви". УГА примушує 100-тисячну польську армію відступити.
Польська армія провела наступ, відкинула частини УГА до р.Збруч.
В квітні 1919 військову допомогу Польщі надала Франція.
Польська армія захопила Львів, Перемишль, 10 повітів ЗУНР із 59.
