Цивільно-правові зобов'язання

Più simili a questo

Люди з інвалідністю

da Таня Ковтун

Громадянська освіта в Україні

da Крістіна Щурова

Политические партии. партийные системы. общественно-политические движения

da Олег Чудаков

Інформаційне право України: сутність, поняття та зміст

da Владислав Усенко

Цивільно-правові зобов'язання

2. Договори: поняття зміни, припинення договору та їх правові підстави

3. Характеристика договорів у сфері туризму

3.3. Укладання туристичного договору

Туроператор та турагент можуть у договорі з туристом обмежити свою відповідальність розміром подвійної плати вартості туристичного продукту (туристичних послуг), якщо вони несуть перед туристом одноособову відповідальність за шкоду, що може виникнути внаслідок дій (бездіяльності) одного з виконавців обумовлених договором послуг.

Турист має право відмовитися від виконання договору до початку подорожі за умови оплати туроператору або турагенту фактично понесених ними витрат за послуги, надані до цього повідомлення. Туроператор або турагент має право відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування туристові збитків, заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста. Наявність понесених збитків має бути підтверджена туристом. Зміна ціни туристичного продукту, погодженої сторонами, можлива лише у випадках, передбачених договором, і тільки при істотній зміні обставин, перелічених вище, але не пізніше ніж за 10 днів до початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить понад 10 днів, за 5 днів – якщо її тривалість становить від 2 до 10 днів, за 48 годин – якщо її тривалість становить один день. При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати 5 відсотків його первинної ціни. У разі перевищення ціни туристичного продукту більш ніж на 5 відсотків первинної ціни турист має право відмовитися від виконання договору, а туроператор (турагент) зобов'язаний повернути йому всі раніше сплачені кошти.

До початку надання туристичних послуг споживачу на його вимогу має бути повідомлена наступна інформація: – про загальні умови типового (публічного) договору на надання туристичних послуг (за його наявності); – програма туристичного обслуговування; – характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, в тому числі їх вид і категорія, терміни стикувань (сполучення) рейсів (якщо перевезення входить до складу туристичного обслуговування); – характеристика готелів, інших місць розміщення туристів, у тому числі їх місце розташування, класифікація за законодавством країни (місця) тимчасового перебування, відомості про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, відомості про правила тимчасового проживання, строки та порядок оплати готельного обслуговування (якщо готельне обслуговування входить до складу послуг з туристичного обслуговування); – про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що перебувають під особливою охороною, стан навколишнього природного середовища, санітарну та епідеміологічну обстановку; – про правила в'їзду до країни (місця) та перебування там; – про види і способи забезпечення харчування під час туристичної поїздки; – про види та тематику екскурсійного обслуговування, порядок зустрічей і проводів, супроводу туристів; – про дату і час початку та закінчення туристичного обслуговування, його тривалість; – відомості про мінімальну кількість туристів у групі, терміни інформування туриста про те, що туристична поїздка не відбудеться через недобір групи; – відомості про страхову організацію, що здійснює страхування ризиків, пов'язаних із наданням туристичного обслуговування, розмір страхових відшкодувань, порядок та умови їх виплати; – про ціну туристичного обслуговування і порядок здійснення оплати; – про місцеперебування організації (організацій), уповноваженої туроператором на прийняття претензій туристів, а також про адреси й телефони українських дипломатичних установ у країні тимчасового перебування або місцевих служб, до яких можна звернутись у разі виникнення труднощів під час туристичної поїздки

До укладення договору на туристичне обслуговування туроператор або турагент повинен надати туристу інформацію про: 1) основні вимоги пропонованих до оформлення виїзних/в'їзних документів (паспорт, дозвіл (віза) на в'їзд/виїзд до країни тимчасового перебування), в тому числі інформацію щодо строків їх оформлення; 2) медичні застереження стосовно здійснення туристичної поїздки, в тому числі протипоказання через певні захворювання, особливості фізичного стану (фізичні вади) і вік туристів; 3) туроператора (турагента), його місцезнаходження та поштові реквізити, наявність ліцензії на здійснення туристичної діяльності, сертифікатів відповідності тощо; 4) розмір фінансового забезпечення туроператора чи турагента на випадок його неплатоспроможності чи банкрутства та кредитну установу, що надала таке забезпечення.

Договір на туристичне обслуговування – це договір, відповідно до якого туроператор або турагент надає за замовленням туриста за обумовлену плату комплекс туристичних послуг (туристичний продукт). Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій формі. Він може також укладатися шляхом видачі (про що йдеться нижче) ваучера і навіть в електронній формі.

3.2. Права та обов'язки суб'єктів туристичної діяльності

У місцях транзиту та тимчасового перебування туристи зобов'язані: – дотримуватись умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг; – поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місцевості) перебування; – виконувати митні та прикордонні правила; – дотримуватись правил поведінки та вимог щодо збереження об'єктів історії та культури, природи; – не порушувати громадський порядок, дотримуватись вимог законів, які діють на території країни перебування; – відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями. Обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні поїздки за кордон, регулюються законодавством країни перебування і міжнародними угодами.

Права та обов'язки туристів У місцях тимчасового перебування туристи мають право: – отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором та програмою перебування; – на особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна; – на одержання відповідної медичної допомоги в разі захворювання; – на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору; – розірвати договір без відшкодування збитків суб'єкту туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні; – на повну і об'єктивну інформацію про закони та правила проживання в даній країні (місцевості), звичаї місцевого населення, поведінку в громадських місцях та місцях, пов'язаних із проведенням релігійних обрядів, про культурні, археологічні, архітектурні, історичні, природні цінності, які перебувають під захистом держави, а також на інформацію про умови страхування, розірвання договору на тур; – на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місцях розміщення, на підприємствах харчування і транспорті, на отримання інформації про ефективні засоби запобігання інфекційним захворюванням, нещасним випадкам, а також на доступ без перешкод до служб охорони здоров'я.

Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані: – надавати туристам у повному обсязі та у визначені терміни оплачені послуги у кількості та якості, обумовлених договором та програмою обслуговування; – забезпечувати особисту безпеку туристів та збереження їх майна; – нести матеріальну та моральну відповідальність за свої дії та дії партнерів по організації туру; – відшкодовувати туристам відповідно до чинного законодавства України збитки, завдані їм у разі ненадання або надання в неповному обсязі чи неналежної якості туристичних послуг зі своєї вини чи з вини партнерів по організації обслуговування; – надавати туристам повну інформацію про організацію туру, їх права, обов'язки та правила поведінки, умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, а також правила перетинання державного кордону; – зберігати туристичні ресурси, а також здійснювати заходи щодо їх відновлення.

Суб'єкти туристичної діяльності під час надання послуг туристам на території України мають право: – змінити тривалість та маршрут туру, клас обслуговування, вид транспортного обслуговування, спосіб забезпечення туриста та збереження його майна, збільшити обумовлену вартість туру більш як на 5 відсотків лише за згодою туриста і за умови повідомлення його про це не пізніше ніж за 20 днів до початку туру; – розірвати договір (контракт) про надання туристичних послуг без відшкодування туристу збитків у разі виникнення форс-мажорних обставин, за яких надання послуг неможливе, а також у випадку, якщо не було зібрано мінімальної кількості туристів, необхідної для створення групи, про що туристів повинно бути повідомлено не пізніше ніж за 20 днів до початку туру; – вимагати відшкодування збитків, заподіяних йому туристом або партнерами.

3.1 Види договорів у туристичній діяльності

Не менш важливі угоди зі страховими компаніями. Згідно з положенням статті 17 Закону про туризм, страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) обов'язкове і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності. Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю туриста або його майну, провадиться у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Наступний вид договорів, які є обов'язковими, а порядок укладання передбачений Законом України "Про туризм", – це договори на надання туристичних послуг, які укладаються між суб'єктами туристичної діяльності та споживачами туристичного продукту. Договір (контракт) укладається в письмовій формі і повинен визначати обсяг, умови та якість надання послуг, порядок оплати та розрахунків, термін дії, права та обов'язки сторін, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір між суб'єктом туристичної діяльності і туристом або групою туристів вважається укладеним з моменту оплати вартості туру та видачі туристу чи керівнику групи туристичного ваучера. При виникненні будь-яких договірних відносин у сторін виникають права та обов'язки. Знання прав і обов'язків суб'єктами туристичної діяльності і споживачами туристичних послуг – туристами – допоможе уникнути проблем під час відпочинку.

Ваучер є фінансовим документом, необхідним для здійснення розрахунків між направляючими та приймаючими туристичними підприємствами. Бланк ваучера єдиний по формі як для туриста, який здійснює подорож індивідуально, так і для групи туристів. До ваучера на групу туристів додається список туристів, завірений печаткою направляючого туристичного підприємства. Інформація про кількість реалізованих ваучерів і напрямки руху туристів у відповідності з такими ваучерами подається суб'єктами туристичної діяльності разом зі статистичним звітом за формою № 1-ТУР (річна), за формою № 1-Тур (к) (за півріччя та 9 місяців). Звіти за формою № 1-ТУР, № 1-ТУР(к) готують відповідальні особи туристичних підприємств, фізичні особи, які зареєстровані в установленому законодавством порядку і здійснюють діяльність, пов'язану з наданням туристичних послуг.

Організація туристичної діяльності, як і господарювання у всіх сферах підприємництва, базується виключно на договірних взаємовідносинах. Це підтверджує незаперечну істину, що саме договори є визначальною і по суті єдиною правовою формою партнерських взаємин. Договір (угода, контракт) – це форма документального закріплення партнерських зв'язків (предмета договору, взаємних прав та обов'язків, наслідків порушення домовленостей), яка опосередковує взаємини в процесі виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг. У ринковій системі господарювання застосовують два види договорів: установчий та підприємницький. Про установчий скажемо тільки те, що він засвідчує бажання фізичних чи юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької ідеї. Підприємницький договір відображає згоду сторін стосовно безпосереднього здійснення певної підприємницької діяльності в певній організаційно-правовій формі. Підприємницьких договорів є багато, вони виокремлюються за сферами діяльності, документально оформлюють взаємовідносини щодо внутрішньо­господарської та зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки сутність переважної більшості договорів зрозуміла, буде доцільним розглянути лише договори, які обов'язкові для функціонування туристичної галузі і вимагаються Законом про туризм. Для здійснення своєї діяльності туристичне підприємство укладає угоди (договори), з однієї сторони, з іншими організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, які беруть участь в формуванні і просуванні туристичного продукту, з другої сторони, з споживачами туристичного продукту (туристами). Розглянемо деякі з них. При організації туристичної діяльності і відсутності при цьому власної матеріальної бази суб'єкт туристичної діяльності повинен укласти письмову угоду з постачальниками і підрядниками – вітчизняними і зарубіжними партнерами, які забезпечать туристів необхідними умовами розміщення і харчування, засобами транспорту, організацією екскурсій і відпочинку. Угода (контракт) про співпрацю між суб'єктом туристичної діяльності та іншими організаціями, які беруть участь в обслуговуванні туристів, резидентами і нерезидентами, повинна відповідати вимогам Цивільного кодексу України і обов'язково вміщувати повну інформацію про надання послуг, вимогам щодо забезпечення захисту і безпеки туристів, їх майна в Україні та за кордоном, визначати відповідальність сторін за якість надання туристичних послуг. Під час укладання договорів по реалізації турів визначаються обов'язки сторін в оформленні туристичних документів (ваучер, угода з туристом, угода про страхування). У відповідності з укладеними угодами суб'єкта туристичної діяльності, розробляються програми турів і складаються калькуляції на кожну туристичну поїздку. До угод (контрактів) партнери додають зразки своїх туристичних ваучерів.

1. Поняття зобов'язання: зміст, сторони, види. Підстави виникнення та припинення.

Зміст зобов’язання складають права та обов’язки його сторін. Одна сторона (кредитор) має право вимоги, а інша сторона (боржник) відповідно цьому праву несе обов’язок по виконанню цієї вимоги (борг). Отже до змісту зобов’язання входять дії боржника, які мають різноманітний характер. Римські юристи поділяли їх на три групи і визначали як: 1) дати (dare), тобто передати право власності або встановити певне речове право; 2) зробити (facere), тобто вчинити певну дію або утриматися від вчинення дії; 3) надати (praestare), тобто надати певну послугу, взяти відповідальність за іншу особу. У найдавніші часи обов’язки боржника могли не мати майнової вигоди для кредитора, наприклад, обов’язок укласти шлюб. Майновий характер змісту зобов’язання стає нормою із затвердженням формулярного судового процесу (per formulas). Отже, з цього часу всі дії боржника мали майновий характер. Практично не були розповсюджені зобов’язання по виконанню робіт. Це було обумовлено тим, що, по-перше, потреби у виконанні робіт задовольнялися працею рабів, і, по-друге, для вільної людини зобов’язатися працювати для іншого визнавалося недостойною справою. Деякі автори визначають дії, що складають зміст зобов’язання, як предмет зобов’язання. Вважаємо, що предметом зобов’язання є той об’єкт (матеріальне благо), на який спрямоване (розповсюджується) зобов’язання. Отже, предметом зобов’язання можуть бути речі, гроші, послуги, роботи, а не самі дії, що здійснюються щодо них. В окремих випадках боржник крім основного предмету зобов’язання, зобов’язується надати ще й додаткові матеріальні блага, що пов’язані з ним: природні (плоди, прирощення) чи юридичні (проценти з капіталу).