da Світлана Скорич mancano 2 anni
157
Più simili a questo
Сприймання - це психічний процес, що полягає в цілісному відображенні предметів і явищ навколишнього світу під безпосереднім впливом фізичних подразників на рецептори органів чуття. При цьому сприймання має суб'єктивний характер, бо воно залежить від попереднього досвіду і знань.
Одним із захопливих аспектів теорії кольорів є психологія кольору, яка пояснює, як люди сприймають кольори та які значення їм надають. Колір впливає на почуття, які виникають від продукту, на процес прийняття рішення й на те, як ви сприймаєте повідомлення.
Колір – це потужний інструмент для художників і дизайнерів, тому розуміння того, як використовувати його, є вірним способом досягти успіху. Бажаєте створити новий дизайн логотипу або розробити макет домашньої сторінки сайту? Розуміючи значення кольорів та асоціацій, які вони викликають, ви зможете підібрати найкращі кольори, щоб розповісти свою історію.
Жо́втий — колір з довжиною хвилі від 565 нм до 590 нм. Один зі стандартизованих відтінків жовтого є компонентом системи CMYK. Є доповняльним кольором до синього. У стародавні часи через недосконалість пігментів розглядався як додатковий до пурпурного.
Зеле́ний — один з трьох основних кольорів, зелений діапазон спектру з довжиною хвилі 500–565 нанометрів. Зелений — це четвертий колір веселки. У геральдиці — зелень.
Черво́ний (від дав.-рус. чьрвенъ, чьрвлѥнъ) — колір з мінімальною частотою, що сприймається людським оком. Діапазон червоних кольорів в спектрі з довжиною хвилі 630—760 нанометрів, межа сприйняття залежить від віку. Один з трьох «основних» кольорів в системі RGB, додатковий колір до нього — синьо-зелений. Червоний — це перший колір веселки. У геральдиці — червінь.
Вчений - це фізична особа , яка має повну вищу освіту та проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження і отримує наукові та науково-технічні результати.
Докладніше
Олексій Миколайович Леонтьєв (рос. Алексей Николаевич Леонтьев; *5 лютого 1903, Москва — †21 січня 1979, Москва) — російський радянський психолог, академік АПН СРСР, один з учнів та найближчих послідовників Л. С. Виготського, з 50-х рр. лідер наукової школи, яку називають школою Виготського-Леонтьєва. Син та онук вченого є наступниками в його справі.
Сергі́й Леоні́дович Рубінште́йн (18.06.1889, Одеса —11.01.1960, Москва) — український і російський радянський психолог і філософ, член-кореспондент АН СРСР і академік Академії педагогічних наук РРФСР.
Іва́н Миха́йлович Сє́ченов (*1 серпня 1829, Теплий Стан[ru], Симбірська губернія, Російська імперія — †2 листопада 1905, Москва, Російська імперія) — фізіолог, психолог і мислитель-матеріаліст, який започаткував фізіологічну школу.
Фізіоло́гія (грец. φυσιολογία — «природознавство») — наука про життєві процеси, діяльність окремих органів та їх системи і загалом всього організму. Основним у фізіології, є експериментальний метод дослідження, який обґрунтував англійський учений Френсіс Бекон.
Предметом вивчення фізіології є функції живого організму, їх зв'язків між собою, регуляція і пристосування до навколишнього середовища, походження і розвиток в ході еволюції і індивідуального розвитку особини.
У широкому розумінні соціально-психологічна природа особистості може бути охарактеризована як певний ступінь єдності комунікації та особистісних властивостей індивіда. Ступінь цієї єдності свідчить про певний рівень сформованості комунікативних можливостей особистості.
Умовно-рефлекторна діяльність людини – надзвичайно складна, різноманітна і тонка система зв’язків. Нові нервові зв’язки утворюються на грунті не лише безумовних, але і вже існуючих, раніше утворених умовних звязків, які набрали відповідної сили та. стійкості. У навчанні, наприклад, безумовні підкріплення - інтерес до знань, допитливість, здивування новизною явищ.
Друга сигнальна система — одна з двох сигнальних систем людини; умовні рефлекси, вироблені на слова й позначені ними поняття. Дія слова, як сигналу, визначається смисловим значенням, зв'язком з певними предметами навколишнього середовища.
Дальтонізм (або кольорова сліпота) – це вроджений (спадковий) або набутий стан, характеризується нездатністю очей розрізняти деякі кольори. Хвороба була описана Дальтоном, він вивчив цей стан у самого себе. Його праці були визнані світовим медичним співтовариством, а стан отримав назву за прізвищем автора.
Розділ медицини, який вивчає ознаки хвороб, методи і принципи дослідження організму для встановлення діагнозу.
Клінічно розрізняють повну і часткову колірну сліпоту. Найрідше спостерігається повна відсутність кольорового зору[1].
Часткова колірна сліпота має такі різновиди:
Це захворювання, яке розвивається тільки на оці, де уражена сітківка або зоровий нерв. Цьому виду дальтонізму властиве дедалі сильніше погіршення і труднощі в розрізненні синього і жовтого кольорів. Ілля Рєпін у похилому віці намагався виправити свою картину «Іван Грозний і син його Іван 16 листопада 1581 року». Але близькі до нього люди виявили, що через порушення колірного зору він сильно спотворив колірну гамму власної картини, і роботу довелося перервати.
Колірна гама, Палітра кольорів, Гамут (англ. Gamut) — ряд гармонійно взаємопов'язаних відтінків кольору в образотворчому й декоративному мистецтві.
Гамма, також відома як колірний простір, - це спосіб кодування кольору. Це також стосується суми кольорів, вироблених технологічною системою, яка являє собою особливу ситуацію кольорового зображення, яке може виражати кольори.
Відтінок або тон кольору — відносна темність або світлість кольору, незалежно від його локального кольору.
Мистецтво – це естетична діяльність людини. Пише вона роман чи картину, танцює в балеті або проєктує монумент — вона створює естетичні цінності. Це вже більше схоже на визначення.
Ко́лір (у контексті теми також ба́рва) — суб'єктивна характеристика сприйняття світлової хвилі, яка ґрунтується на здатності людського зору розрізняти електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль у межах видимого діапазону (видимий діапазон — довжини хвиль від 380 до 760 нм). Сприйнятий колір (випромінення або об'єкта) залежить від його спектру та від психофізіологічного стану людини.
В оптиці спе́ктром (лат. spectrum — привид) називається сукупність монохроматичних випромінювань, що належать до складу складного випромінювання.
ЕЛЕКТРОМАГНІ́ТНЕ ВИПРОМІ́НЮВАННЯ – електромагнітні хвилі (ЕХ), випромінювані зарядженими частинками, атомами, молекулами, антенами та іншими випромінювальними системами. Залежно від довжини хвилі (частоти коливань) і джерел випромінювання розрізняють Е. в. гальмівне, гамма-випромінювання, рентґенівське, ультрафіолетове, видиме світло, інфрачервоне, мікрохвильове, надвисокочастотне і радіовипромінювання.
Світлова хвиля. Це електромагнітна хвиля. Як уже згадувалося вище, в електромагнітній хвилі коливається вектор напруженості електричного поля і вектор напруженості магнітного поля. Фотофізіологічна, фотохімічна, фотоелектрична дія світла обумовлена електричною компонентою електромагнітної хвилі. Тому вектор в оптиці називають світовим вектором і позначають.
