da Настя Жукова mancano 6 anni
342
Più simili a questo
Апендици́т — заворювання, що зумовлюється запаленням
апендикса — червоподібного відростка сліпої кишки; спричиняється мікроорганізмами (гол. чин. —кишковою паличкою ,стафілококом, стрептококом), які проникають в стінку відростка здебільшого з порожнини кишечника (рідше потрапляють з крові або лімфи).
Апендицит - патологія, від якої повністю убезпечити себе не вийде. Однак є прості рекомендації, які дозволяють звести до мінімуму ймовірність розвитку цього захворювання:
Не запускайте запальні процеси в організмі.
Не слід вживати антибіотики без призначення лікаря. Антибіотики згубні для нормальної мікрофлори.
Ведіть активний спосіб життя. Фізична активність важлива для нормального кровопостачання органів черевної порожнини.
Регулярно проходьте профілактичні лікарські огляди.
Профілактика апендициту буде ефективною, якщо уникати стресів. Звичайно, запалення червоподібного відростка не вважається психосоматичним захворюванням. Однак часті стреси можуть призводити до погіршення травлення, а це, в свою чергу, збільшує ризик запалення апендикса. До того ж багато люди «заїдають» негативні емоції, вибираючи при цьому далеко не самі корисні продукти, наприклад, шоколад або фаст-фуд. Бажано навчитися справлятися зі стресом без допомоги шкідливої їжі, а більш конструктивними методами.
Ще як запобігти запалення? Апендициту можна уникнути, якщо після їжі робити легкий масаж живота. Це поліпшить кровопостачання червоподібного відростка. Масаж робиться наступним чином: ляжте на спину, розслабте прес, трохи зігніть ноги. Покладіть праву долоню в центр живота і почніть робити кругові рухи подушечками пальців за годинниковою стрілкою. Почніть з невеликої амплітуди, поступово збільшуючи її. Гладити живіт потрібно протягом 3-4 хвилин. Якщо ви поїли не вдома і не маєте можливості прилягти, просто погладьте живота після їжі, рухаючи рукою за годинниковою стрілкою.
Основні заходи профілактики апендициту ще включають в себе щоденну ранкову гімнастику для живота. Робити її дуже просто: перш ніж піднятися з ліжка, глибоко вдихніть. На видиху втягніть живіт, постаравшись максимально напружити м'язи черевного преса. Долічіть до п'яти, розслабте живіт і вдихніть. Повторювати таку вправу потрібно 10 разів. Таким чином, ви поліпшите перистальтику кишечника і підготуєте травну систему до прийому першої за день порції їжі.
Також покращують перистальтику кишечника катання на велосипеді і плавання, а також спортивна ходьба і біг. Жінкам варто звернути увагу на танець живота: регулярні заняття східними танцями сприяють позбавленню від проблем з травленням.
Не допускайте запорів. Запори стають причиною загибелі мікроорганізмів, які заселяють кишечник. І в результаті починають розмножуватися хвороботворні бактерії, які можуть викликати запалення апендикса. Щоб запобігти запори, випивайте за півгодини до їжі склянку теплої води: це підготує шлунково-кишковий тракт до прийняття їжі.
Вживайте якомога більше продуктів, багатих клітковиною. Клітковина покращує травлення і надійно захищає органи травної системи від запальних процесів. Багато клітковини міститься в цельнозерновом хлібі, а також у свіжих фруктах і овочах.
Пийте якомога більше свіжих фруктових і овочевих соків.
Не їжте занадто багато насіння і ягід з кісточками. Іноді в червоподібний відросток потрапляють шматочки неперетравленої їжі. Вони травмують стінки апендикса, у результаті чого розвивається запалення.
Не використовуйте масло для смаження повторно.
Довжина апендикса у людини здебільшого коливається в межах 2-20 сантиметрів, діаметр — 3—7 мм; найчастіше апендикс знаходиться в правій клубовій ямці живота. Сам апендикс може змінювати своє положення відносно купола сліпої кишки. Приблизно у 1-3% людей апендикс із куполом кишки може переміщатись у інші
ділянки живота : ліву здухвинну, праву підреберну та ін.
Зовні апендикс вкритий очеревиною (іноді — лише наполовину). Стінка апендикса, крім очеревини, складається з таких шарів: підочеревинного, м'язового, підслизового (багатого на лімфоїдні елементи) та слизової оболонки, що вистилає його порожнину. Щодо очеревини розрізняють внутрішньо- та позаочеревинне розміщення апендикса.
Слизова та підслизова оболонки містять численні лімфоїдні вузлики. У дітей та підлітків загальна їх кількість досягає 600–800. У людей старше 50 — 60 років у стінці А. кількість лімфоїдних вузликів зменшується до 100–150.
Запалення апендикса викликає хворобу апедицит.
Функція апендиксу не з'ясована остаточно, про що певною мірою свідчить відсутність значних змін у пацієнтів, яким було виконано апендектомію. Проте, було опубліковано дані про значення цього органу в підтримці сталості кишкової флори.
Апе́ндикс (від лат appendix vermiformis) — червоподібний або хробакоподібний
відросток — периферійний лімфоїдний орган, що розташований на куполі сліпої кишки людини та деяких хребетних тварин
Перші добу прийом їжі забороняється. Пити воду перші години не рекомендується. Так як болить правий бік, необхідно лежати спочатку тільки на лівому боці. Через добу хворому дозволяють вставати.
Крім того, необхідно приймати антибактеріальні препарати та інші ліки, що призначив лікар.
Весь час перебування хворого в стаціонарі лікарі стежать за виконанням наступних процедур:
Профілактика більшості ускладнень включає в себе дихальну гімнастику. ЛФК включається в себе прості вправи, що спочатку виконуються лежачи на спині. Вправи рекомендують робити ще в лікарні і продовжувати вдома. Носіння бандажа обов’язково тільки дітям і повним людям. Це допоможе запобігти розбіжність рани. Через кілька тижнів після виписки, якщо стан дозволяє, потрібно починати гуляти. Піші прогулянки відбуваються в повільному темпі. Від занять спортом слід відмовитися до повного загоєння рубця (ущільнення в місці розрізу). Для цього потрібен не один тиждень. Зазвичай заняття спортом дозволяють через одну декаду, але качати прес і піднімати тяжкості можна не раніше, ніж через півроку.
1. Аналіз крові: у 80–85% випадків лейкоцитоз з нейтрофілією; підвищення рівня СРБ через 6‑12 год; якщо скарги тривають >24 год, то нормальний рівень СРБ свідчить проти діагнозу гострого запалення.
2. Загальний аналіз сечі: може виказати підозру на іншу причину скарг, але еритроцитурія може бути супутньою апендициту, якщо апендикс розміщений близько до сечоводу чи сечового міхура.
3. Візуалізаційне обстеження: УЗД ‑ із градуйованою компресією з великою ймовірністю підтверджує діагноз, якщо виявлено наявність патологічного утворення діаметром >6 мм, яке не підлягає компресії, без перистальтики і оточеного шаром рідини (незмінений апендикс під час УЗД зазвичай не візуалізується). Значення має тільки позитивний результат. Метод дослідження, якому надають перевагу у вагітних пацієнток та дітей.
За перебігом апендицит буває гострий
та хронічний.
За ускладненнями: неускладнений та з ускладненнями.
За розташуванням:
За морфологічними змінами у паростку:
