Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці...
Галя Вишняківна
Мати Гриця
Психологічний тиск до заможного життя
А Гриць ходив ногами по землі.
Антитеза
Моя любов чолом сягала неба....
Ліна Костенко
"Маруся Чурай"
Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,— оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є — дорога, явори, усе моє, все зветься — Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з богом говори.
Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа.
Дві сюжетні лінії
Любовна
Історична
У неділю рано зілля копала...
Ліро-епос
Розділи роману у віршах
Весна, і смерть, і світле воскресіння
Дідова Балка
Проща
students
learn to support their arguments
share opinions
class discussions
Страта
collaborative maps
playback feature shows each student's contribution
Гінець до гетьмана
give students feedback
Сповідь (внутрішній монолог героїні, у якому є екскурси в минуле)
Полтавський полк виходить на зорі
Якби знайшлась неопалима книга
Композиція
Зняття облоги
То й мусили забрать свої застави,
мабуть, уже не тільки з-під Полтави.
Облога Полтави
Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй земл
Маруся йде на прощу
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,—
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Спогади Марусі про стосунки з Грицем
Нерівня душ — це гірше, ніж майна!
Суд і вирок
Світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?[
Маруся та Іван Іскра
