Вивчення живої природи охоплює різні рівні організації, починаючи з біогеоценотичного рівня, де екосистеми складаються з сукупності організмів та чинників середовища. Біогеоценози здатні до самовідтворення і характеризуються постійними потоками енергії та обміном речовинами між живою і неживою частинами.
Біосфера займає частину земної кори, атмосфери і
гідросфери, в яких мешкають живі організми всіх царств живої природи (рослини, тварини, гриби, віруси, бактерії). Біосферний рівень організації живої
матерії характеризується глобальним коло обігом речовин і потоками енергії, які забезпечують функціонування біосфери. Цей рівень включає всі попередні рівні організації живої матерії. Надорганізмові рівні організації живої матерії –
популяції, екосистеми та біосферу в цілому – вивчає екологія.
найвищий рівень біологічної організації. Характерний для цього рівня процес – колообіг речовин та енергії в біосфері, який забезпечує цілісність життя на Землі. Біосфера – оболонка земної кулі, яка заселена живими організмами і перебуває під їхнім впливом; це глобальна екосистема нашої планети
Біогеоценотичний рівень
Сукупність живих організмів біогеоценозу становить
біоценоз. Біогеоценози здатні до самовідтворення, для них характерні постійні потоки енергії між популяціями різних видів, а також постійний обмін
речовиною між живою та неживою частинами біогеоценозів, тобто колообіг речовин. Цей рівень організації вивчає екологія, зокрема водні екосистеми –гідробіологія.
Біогеоценотичний рівень організації живого ще складніший, його елементарною одиницею є екосистеми – біогеоценози – це сукупність
організмів різних видів та різної складності організації з усіма чинниками конкретного середовища їхнього життя: компонентами атмосфери, гідросфери та літосфери
Популяційно-видовий рівень
Процеси, що відбуваються на цьому рівні пов’язані з розмноженням і первинними еволюційними перетвореннями організмів. Популяційно-видовий рівень вивчається популяційною генетикою,
біогеографією, систематикою, таксономією, екологією.
Усі живі організми належать до певних біологічних видів. Вид – сукупність особин, які мають спільні особливості будови та процесів життєдіяльності, екологічні вимоги до середовища мешкання, вільно
схрещуються і здатні залишати плодючих нащадків. Особини одного виду об’єднуються в групи – популяції, які мешкають на певних частинах території
поширення даного виду
Організмовий рівень
Наприклад, організм людини – цілісна система живої природи. Він певним чином відмежований від зовнішнього середовища, але постійно з ним
взаємодіє. Науки, які вивчають будову, процеси життєдіяльності цілісного організму, називаються анатомією, фізіологією, морфологією
Тканини поєднуються в органи, системи органів і функціонують як єдине ціле – організм. Елементарною одиницею цього рівня є особина, що розглядається у розвитку від моменту зародження до кінця існування, як єдина жива система.
Органний рівень
Більшість систем живої природи мають органи – об'єднання тканин на виконанні спільних функцій – органний рівень.
Еволюція організмів супроводжується диференціацією та спеціалізацією окремих тканин, їх функціональною інтеграцією, формуванням систем
органів (кровоносної, дихальної, нервової тощо). Функціонування клітинного порушення при пошкодженні його органів (легенів, хвороб, нирок,
серця тощо) і системи органів. Наука, яка вивчає життя на тканинно-органному рівні організації життя,
називається гістологією
Тканинний рівень
Органно-тканинний рівень властивих агатоклітинним організмам, клітини яких диференційовані на виконання певних функцій. Вони об'єднані в тканини і органи і набувають здатності до певної активності та спеціалізації. Розрізняють декілька типів тканини, що мають відмінності у будові та різні функції – рівень тканини
Клітинний рівень
Особливо складною формою організації живого є клітина. Вона є самостійною одиницею життя, бо володіє всіма властивостями живого організму, як у одноклітинних організмів.
Клітина – структурна і функціональна одиниця джерела живих організмів. Більше вірусів не мають клітинної будови, але живуть за рахунок використання інших клітин організмів. Усі процеси життєдіяльності: дихання, виділення, живлення,
розмноження і передача спадкової інформації – відбуваються на клітинному рівні.
Молекулярний рівень
Біологічні системи на молекулярному рівні організації складаються з найменших молекул, які змінюють ваші властивості в процесах інтеграції і лише в такій інтегрованій формі забезпечують певні функції в організмі. Так, ні гем, ні глобін не в змозі зв'язувати і транспортувати кисень від легенів до тканини. Гемоглобін як молекулярна біологічна система володіє цією властивістю. Багато білкових
молекул проявляють ферментативну активність лише в комплексі з простими молекулами, коферментами.
На молекулярному рівні проходить межа між живою та неживою природою. На цьому рівні вже можна простежити важливі процеси життєдіяльності будь-якого інтересу: обмін речовин і перетворення енергії,
збереження спадкової інформації, ріст, розвиток, травлення, дихання, підразливість тощо.
