カテゴリー 全て

によって Влад Кирилюк 5年前.

1173

Метод координат_у_просторі

У просторі існують різні способи визначення відстаней та кутів між геометричними об'єктами. Відстань від точки до прямої вимірюється довжиною перпендикуляра, опущеного з точки на пряму.

Метод координат_у_просторі

Метод координат у просторі

Відстань від точки до прямої


Означення 9.3. Відстань від точки до прямої – це довжина найкоротшого вектора, проведеного до прямої з цієї точки. Оскільки таким вектором є перпендикуляр, опущений на пряму, то відстань рівна довжині цього перпендикуляра. (Якщо дана точка лежить на прямій, то зрозуміло, що відстань від цієї точки до даної прямої дорівнює 0).

Якщо точка M_1=\{x_1;y_1;z_1 \}  – лежить на прямій l  з напрямним вектором \vec{p}=\{m;n;k\} , то відстань від точки M_0 \left(x_0,y_0,z_0 \right)  до прямої l  знаходять за формулою

d=\dfrac{|\vec{M_0M_1}\cdot \vec{p}|}{|\vec{p}|}


Главная тема

Відстань від точки до площини

Відстань від точки до площини


Означення 1. Відстань від точки до площини – це довжина найкоротшого вектора, проведеного до площини з цієї точки. Оскільки таким вектором є перпендикуляр, опущений на площину, то відстань рівна довжині цього перпендикуляра. (Якщо дана точка лежить на площині, то зрозуміло, що відстань від цієї точки до даної площини дорівнює 00).

Відстань від точки до площини знаходять за формулою:

d=Ax0+By0+Cz0+DA2+B2+C2d=\dfrac{| Ax_0+By_0+Cz_0+D |}{\sqrt{A^2+B^2+C^2}},

де M(x,y,z)M\left( x,y,z \right) – точка простору, Ax+By+Cz+D=0Ax+By+Cz+D=0 – рівняння даної площини.

Двогранний кут між площинами

Двогранний кут між площинами


Означення 1. Двогранним кутом між площинами, що перетинаються називають кут між прямими, проведеними в цих площинах перпендикулярно до лінії їх перетину. (Якщо дві площини паралельні, то, природно вважати, що кут між ними дорівнює 0°0 \degree).

Означення 2. Якщо кут між площинами ϕ=90°\phi=90\degree, то такі площини називають перпендикулярними.

Двогранний кут між площинами дорівнює куту утвореному нормальними векторами цих площин.

Тому, якщо A1x+B1y+C1z+D1=0A_1 x+B_1 y+C_1 z+D_1=0 і A2x+B2y+C2z+D2=0A_2 x+B_2 y+C_2 z+D_2=0 – задані площини, то кут між ними можна знайти, використовуючи наступні формули:

cosϕ=A1A2+B1B2+C1C2A12+B12+C12A22+B22+C22\cos{\phi}=\dfrac{|A_1\cdot A_2+B_1\cdot B_2+C_1\cdot C_2|}{\sqrt{A_1^2+B_1^2+C_1^2}\sqrt{A_2^2+B_2^2+C_2^2}}.

ϕ=arccosA1A2+B1B2+C1C2A12+B12+C12A22+B22+C22.\phi=\arccos{\dfrac{|A_1\cdot A_2+B_1\cdot B_2+C_1\cdot C_2|}{\sqrt{A_1^2+B_1^2+C_1^2}\sqrt{A_2^2+B_2^2+C_2^2}}}.

Взаємне розташування площин у просторі

Взаємне розташування площин у просторі


Існують різноманітні розташування площин у просторі, залежно від їх кількості. Розглянемо дане питання на прикладі двох або трьох площин.

3 площини

Взаємне розташування 3-х площин у просторі


Нехай дано три площини α\alpha, β\beta, γ\gamma . n1\vec{n_1} , n2\vec{n_2} , n3\vec{n_3} – відповідні нормальні вектори цих площин. Тоді можливі такі випадки розміщення цих площин у просторі:

2 площини

Взаємне розташування 2-х площин у просторі


Відомо, що якщо дві площини мають спільну точку, то вони перетинаються по прямій. Звідси випливає, що можливі три випадки розміщення двох площин в просторі:

Нехай дано дві площини α\alpha і β\beta. n1\vec{n_1} , n2\vec{n_2} – відповідні нормальні вектори цих площин. Тоді можливі такі випадки розміщення двох площин у просторі:

Рівняння площини

Рівняння площини


Означення 1. Напрямними векторами площини називаються два неколінеарні вектори, які лежать у цій площині.

Означення 2. Нормальний вектор площини – це будь-який ненульовий вектор, що лежить на прямій перпендикулярній до даної площини.

Існують такі задання рівняння прямої:

Розглянемо детально кожне з рівнянь, а також спробуємо записати їх у векторному вигляді.

Параметричне рівняння площини

Параметричне рівняння площини


{x=x0+α1u+α2v,y=y0+β1u+β2v,zz=z0+γ1u+γ2v.\begin{cases} x=x_0+\alpha_1 u+\alpha_2 v,\\ y=y_0+\beta_1 u+\beta_2 v,\\ z z=z_0+\gamma_1 u+\gamma_2 v. \end{cases}

Тут (x0,y0,z0)\left( x_0,y_0,z_0 \right) – деяка точка площини, (α1,β1,γ1)\left( \alpha_1,\beta_1,\gamma_1 \right) і (α2,β2,γ2)\left( \alpha_2,\beta_2,\gamma_2 \right) – координати напрямних векторів площини, uu, vv – параметри.

У векторній формі:

r=r0+au+bvr=r_0+au+bv, ([a,b]0)\left( \left[a,b\right]\neq0 \right),

де aa, bb – напрямні вектори площини, r0r_0 – радіус-вектор деякої фіксованої точки площини.

Це рівняння також можна записати у вигляді

(rr0,a,b)=0\left(r-r_0,a,b \right)=0.

Тобто для того щоб вектор rr був радіус-вектором деякої точки площини необхідно, щоб вектори rr0r-r_0 , aa і bb лежали в одній площині, тобто їх мішаний добуток був рівний нулю.


Нормальне рівняння площини

Нормальне рівняння площини


xcosα+ycosβ+zcosγp=0x \cos{\alpha}+y \cos{\beta}+z \cos{\gamma}-p=0,

де (cosα,cosβ,cosγ)\left(\cos{\alpha}, \cos{\beta}, \cos{\gamma} \right)  – координати одиничного нормального вектора, який опущено із початку координат на цю площину, α\alpha, β\beta, γ\gamma – кути, які утворює цей вектор із відповідними координатними осями, а pp – довжина перпендикуляра, проведеного із початку координат до цієї площини.

У векторній формі:

(r,N0)=0 \left( r, N^0 \right)=0,

де N0N^0 – одиничний нормальний вектор.

Рівняння площини через три точки

Рівняння площини, що проходить через три точки, які не лежать на одній прямій


xx0yy0zz0x1x0y1y0z1z0x2x0y2y0z2z0=0\begin{vmatrix} x-x_0&y-y_0&z-z_0\\ x_1-x_0&y_1-y_0&z_1-z_0\\ x_2-x_0&y_2-y_0&z_2-z_0 \end{vmatrix}=0,

тут M(x,y,z)M \left( x,y,z \right) , M0(x0,y0,z0)M_0 \left( x_0,y_0,z_0 \right) , M1(x1,y1,z1)M_1 \left( x_1,y_1,z_1 \right) і M2(x2,y2,z2)M_2 \left( x_2,y_2,z_2 \right) – точки площини.

Рівняння площини, що проходить через 3 точки з відповідними радіус-векторами r0r_0, r1r_1 та r2r_2 можна записати у векторному вигляді:

(rr0,r1r0,r2r0)=0(r-r_0,r_1-r_0,r_2-r_0 )=0.

Рівняння в'язки площин

Рівняння площини, що проходить через точку, перпендикулярно нормальному вектору (рівняння в’язки площин)


Щоб скласти рівняння площини, за координатами точки площини M(x0,y0,z0)M \left( x_0,y_0,z_0 \right) і нормального вектора n=(A;B;C)\vec{n}=\left( A;B;C \right) площини можна використати наступну формулу:

A(xx0)+B(yy0)+C(zz0)=0A(x-x_0 )+B(y-y_0 )+C(z-z_0 )=0.

У векторній формі:

(rr0,n)=0\left(r-r_0,\vec{n}\right)=0 (n0)\left( \vec{n} \neq 0 \right),

де r0r_0 – радіус-вектор деякої фіксованої точки площини, а n=(A;B;C)\vec{n}=\left( A;B;C \right) – нормальний вектор.

Рівняння площини у відрізках

Рівняння площини у відрізках



Якщо площина перетинає осі OxOx, OyOy і OzOz в точках з координатами (a,0,0)\left( a,0,0 \right), (0,b,0)\left( 0,b,0 \right) і (0,0,c)\left( 0,0,c \right) відповідно, то вона може бути записана у вигляді

xa+yb+zc=1\dfrac{x}{a}+\dfrac{y}{b}+\dfrac{z}{c}=1.


Загальне рівняння площини

Загальне рівняння площини в декартовій системі координат


Ax+By+Cz+D=0Ax+By+Cz+D=0 , A2+B2+C20A^2+B^2+C^2 \neq 0

при цьому AA, BB, CC, DD – сталі, а вектор з координатами (A,B,C)\left( A,B,C \right) є нормальним вектором площини.

Якщо у цьому рівнянні деякі із коефіцієнтів рівні нулю, то такі рівняння називають неповними рівняннями площини.


У векторній формі:

(r,N)+D=0\left( r,N \right) + D = 0

де вектор N=(A,B,C)N=\left( A,B,C \right) перпендикулярний до площини (нормальний вектор).

Поділ відрізка у заданому відношенні

Поділ відрізка у заданому відношенні


Нехай маємо дві точки A(x1;y1;z1)A(x_1;y_1;z_1), B(x2;y2;z2)B(x_2;y_2;z_2) і потрібно знайти точку MM на відрізку ABAB, яка ділить його у відношенні λ=AMMB\lambda=\frac{AM}{MB}(λ1)\left( \lambda \neq -1 \right) . Координати точки M(x;y;z)M \left( x;y;z \right) шукаємо за формулами:

{x=x1+λx21+λ,y=y1+λy21+λ,z=z1+λz21+λ;\begin{cases} x=\frac{x_1+\lambda x_2}{1+\lambda},\\ y=\frac{y_1+\lambda y_2}{1+\lambda},\\ z=\frac{z_1+\lambda z_2}{1+\lambda}; \end{cases}

У випадку поділу відрізку навпіл (λ=1)\left( \lambda = 1 \right) отримаємо відомі формули:

{x=x1+λx21+λ,y=y1+λy21+λ,z=z1+λz21+λ;\begin{cases} x=\frac{x_1+\lambda x_2}{1+\lambda},\\ y=\frac{y_1+\lambda y_2}{1+\lambda},\\ z=\frac{z_1+\lambda z_2}{1+\lambda}; \end{cases}

Зауваження 2.1. Якщо λ>0\lambda>0 , то точка MM  лежить між точками AA  та BB, а якщо ж λ<0\lambda<0, то поділ відрізка виконується зовнішнім чином, тобто точка MM лежить на продовженні відрізка ABAB .

Афінна система координат і ПДСК

Афінна система координат і ПДСК


Розглянемо як вводяться системи координат у просторі. Нехай маємо тривимірний простір PP і нехай VV – тривимірний векторний простір на полем R\mathbb{R}.

Означення 1.1. Афінним репером RR у просторі називають упорядковану четвірку точок OO, A1A_1, A2A_2, A3A_3, які не лежать на одній прямій, і записують R=(O,A1,A2,A3)R=\left(O,A_1,A_2,A_3 \right) .

Оскільки точки OO, A1A_1, A2A_2, A3A_3 не лежать в одній площині, то напрямлені відрізки OA1OA_1, OA2OA_2 і OA3OA_3 визначають некомпланарні вектори OA1=e1\vec{OA_1}=\vec{e_1}, OA2=e2\vec{OA_2}=\vec{e_2}, OA3=e3\vec{OA_3}=\vec{e_3}, і тому трійка (e1,e2,e3)\left( \vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right)  є базисом векторного простору VV, тобто афінний репер RR задає базис у просторі VV. Навпаки, задавши деякий базис (e1,e2,e3)\left( \vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right) векторного простору VV і точку OO у просторі PP, знайдемо на ній точки A1A_1, A2A_2 і A3A_3 такі, що OA1\vec{OA_1} є вектор e1\vec{e_1}, OA2\vec{OA_2} e2\vec{e_2}, а OA3\vec{OA_3}e3\vec{e_3}. Як результат матимемо упорядковану четвірку точок OO, A1A_1, A2A_2, A3A_3, які не лежать на одній площині, тобто афінний репер (O,A1,A2,A3)\left( O, A_1, A_2, A_3 \right) . Таким чином, афінний репер RR можна задати точкою OO (початок системи координат) і трьома некомпланарними векторами e1\vec{e_1}, e2\vec{e_2}, e3\vec{e_3} (координатні вектори). Записують R=(O,e1,e2,e3)R=\left(O, \vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right) . Пряма OA1OA_1 , на якій додатний напрям визначає вектор e1\vec{e_1} називається віссю абсцис і позначається OxOx, пряма OA2OA_2, на якій додатний напрям визначає вектор e2\vec{e_2} називається віссю ординат і позначається OyOy, а пряма OA3OA_3, на якій додатний напрям визначає вектор e3\vec{e_3} називається віссю аплікат і позначається OzOz. Всі три осі разом називають осями координат. Казатимемо, що в тривимірному просторі PP задана афінна система координат OxyzOxyz, як тільки задано афінний репер (O,e1,e2,e3)\left( O, \vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right).

Нехай у просторі задано афінний репер (O,e1,e2,e3)\left(O, \vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right) і нехай MM – довільна точка простору. Оскільки радіус-вектор OM\vec{OM} належить векторному простору VV, для якого упорядкована трійка векторів (e1,e2,e3)\left(\vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right) є базисом, то існує єдина пара чисел (x,y)\left(x,y\right) , які є координатами вектора OM\vec{OM} відносно базису (e1,e2,e3)\left(\vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right) , а отже має місце подання

OM=xe1+ye2+ze3OM=x\vec{e_1}+y\vec{e_2}+z\vec{e_3} .

Означення 1.2. Афінними координатами точки MM відносно репера (O,e1,e2,e3)\left(O, \vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right)  (в афінній системі координат (O,e1,e2,e3)\left(O, \vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right) називають координати xx, yy, zz радіус-вектора OM\vec{OM} відносно базису (e1,e2,e3)\left(\vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right) . Коефіцієнт xx останнього розкладу називають абсцисою, коефіцієнт yyординатою, а коефіцієнт zz аплікатою точки MM і записують M(x,y,z)M\left(x,y,z\right) .

Означення 1.3. Афінну систему координат (O,e1,e2,e3)\left(O, \vec{e_1}, \vec{e_2}, \vec{e_3} \right) називають декартовою системою координат, якщо e1=e2=e3=1|\vec{e_1}|=|\vec{e_2}|=|\vec{e_3}|=1 (вектори базису є одиничними векторами), а декартову систему координат називають декартовою прямокутною системою координат, якщо вектори e1\vec{e_1}, e2\vec{e_2} і e3\vec{e_3} ортогональні.

Рівняння прямої

Рівняння прямої


Означення 1. Напрямним вектором прямої називається вектор, який лежить на цій прямій, або на паралельній до неї.

Існують такі задання рівняння прямої:


Параметричне рівняння прямої

Параметричне рівняння прямої


{x=x0+lt,y=y0+mt,z=z0+nt,\begin{cases} x=x_0+lt,\\ y=y_0+mt, \\ z=z_0+nt, \end{cases}

де M(x0;y0;z0)M\left(x_0;y_0;z_0 \right) – точка прямої, а p(l;m;n)\vec{p}\left(l;m;n \right) – напрямний вектор прямої.

Рівняння прямої, що проходить через 2 задані точки

Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки M1(x1;y1;z1)M_1 (x_1;y_1;z_1 ) і M2(x2;y2;z2)M_2 (x_2;y_2;z_2 ):


xx1x2x1=yy1y2y1=zz1z2z1\dfrac{x-x_1}{x_2-x_1}=\dfrac{y-y_1}{y_2-y_1}=\dfrac{z-z_1}{z_2-z_1}.

Насправді, це рівняння є різновидом канонічного рівняння прямої у випадку, коли p=(x2x1;y2y1;z2z1)\vec{p}=\left(x_2-x_1;y_2-y_1;z_2-z_1 \right) , а M(x1;y1;z1)M\left(x_1;y_1;z_1 \right) .

Канонічне рівняння прямої

Канонічне рівняння прямої



xx0l=yy0m=zz0n\dfrac{x-x_0}{l}=\dfrac{y-y_0}{m}=\dfrac{z-z_0}{n} ,

де M(x0;y0;z0)M\left(x_0;y_0;z_0 \right) – точка прямої, а p(l;m;n)\vec{p}\left(l;m;n \right) – напрямний вектор прямої.

Загальне рівняння прямої

Загальне рівняння прямої в декартовій системі координат



{A1x+B1y+C1z+D1=0,A2x+B2y+C2z+D2=0,\begin{cases} A_1 x+B_1 y+C_1 z+D_1=0,\\ A_2 x+B_2 y+C_2 z+D_2=0, \end{cases}

де A1x+B1y+C1z+D1=0A_1 x+B_1 y+C_1 z+D_1=0 і A2x+B2y+C2z+D2=0A_2 x+B_2 y+C_2 z+D_2=0 – задані рівняння площин.

Взаємне розташування 2-х прямих у просторі

Взаємне розташування 2-х прямих у просторі


Нехай маємо дві прямі l1l_1 та l2l_2, а p1\vec{p_1}, p2\vec{p_2} – відповідні напрямні вектори. Можливі чотири випадки взаємного розміщення цих прямих у просторі:

Кут між прямими у просторі

Кут між прямими


Означення 9.1. Як і на площині, у просторі кутом між прямими, що перетинаються називають менший з кутів, що утворився при перетині цих прямих. Якщо дві прямі паралельні або співпадають, то, природно вважати, що кут між ними дорівнює 0°0\degree . Кутом між мимобіжними прямими називають кут між прямими, які перетинаються і паралельні даним мимобіжним прямим.

Означення 9.2. Якщо кут між прямими ϕ=90°\phi=90 \degree , то такі прямі називають перпендикулярними.

Кут між двома прямими у просторі вимірюється кутом між їхніми напрямними векторами.

При цьому слід розуміти, що, вибравши на одній із прямих напрямний вектор, напрямлений в протилежну сторону, дістанемо другий кут, який доповнює перший до повного.

Тому, якщо xx1m1=yy1n1=zz1k1\frac{x-x_1}{m_1}=\frac{y-y_1}{n_1}=\frac{z-z_1}{k_1} і xx2m2=yy2n2=zz2k2\frac{x-x_2}{m_2}=\frac{y-y_2}{n_2}=\frac{z-z_2}{k_2}  – задані дві прямі, то їхні напрямні вектори p1={m1;n1;k1}\vec{p_1}=\{m_1;n_1;k_1 \} і p2={m2;n2;k2}\vec{p_2}=\{m_2;n_2;k_2 \} , то кут між ними можна знайти, використовуючи наступні формули:

cosϕ=m1m2+n1n2+k1k2m12+n12+k12m22+n22+k22\cos{\phi}=\dfrac{|m_1\cdot m_2+n_1\cdot n_2+k_1\cdot k_2|}{\sqrt{m_1^2+n_1^2+k_1^2}\sqrt{m_2^2+n_2^2+k_2^2}}.

ϕ=arccosm1m2+n1n2+k1k2m12+n12+k12m22+n22+k22\phi=arccos{\dfrac{|m_1\cdot m_2+n_1\cdot n_2+k_1\cdot k_2|}{\sqrt{m_1^2+n_1^2+k_1^2}\sqrt{m_2^2+n_2^2+k_2^2}}}.

Відстань від точки до прямої

Відстань від точки до прямої


Означення 1. Відстань від точки до прямої – це довжина найкоротшого вектора, проведеного до прямої з цієї точки. Оскільки таким вектором є перпендикуляр, опущений на пряму, то відстань рівна довжині цього перпендикуляра. (Якщо дана точка лежить на прямій, то зрозуміло, що відстань від цієї точки до даної прямої дорівнює 00 ).

Якщо точка M1={x1;y1;z1}M_1=\{x_1;y_1;z_1 \} – лежить на прямій ll з напрямним вектором p={m;n;k}\vec{p}=\{m;n;k\} , то відстань від точки M0(x0,y0,z0)M_0 \left(x_0,y_0,z_0 \right) до прямої ll знаходять за формулою

d=M0M1ppd=\dfrac{|\vec{M_0M_1}\cdot \vec{p}|}{|\vec{p}|}.

Взаємне розташування прямої і площини

Взаємне розташування прямої і площини



Нехай маємо пряму ll з напрямним вектором p\vec{p} і площину α\alpha з нормальним вектором n\vec{n}. Можливі такі випадки взаємного розміщення цієї прямої і площини у просторі:


Кут між прямою та площиною

Кут між прямою та площиною


Означення 1. Кут між прямою та площиною – це кут між прямою та її проекцією на цю площину.

Якщо в просторі задані напрямний вектор p={l;m;n}\vec{p}=\{l;m;n\} деякої прямої і рівняння деякої площини Ax+By+Cz+D=0Ax+By+Cz+D=0, то кут між цими прямою і площиною можна знайти за формулами:

sinϕ=Al+Bm+CnA2+B2+C2l2+m2+n2\sin{\phi}=\dfrac{| A\cdot l+B\cdot m+C\cdot n|}{\sqrt{A^2+B^2+C^2}\sqrt{l^2+m^2+n^2}}.

ϕ=arcsinAl+Bm+CnA2+B2+C2l2+m2+n2\phi=\arcsin{\dfrac{| A\cdot l+B\cdot m+C\cdot n|}{\sqrt{A^2+B^2+C^2}\sqrt{l^2+m^2+n^2}}}.