Молодограматизм як напрям порівняльно-історичного мовознавства виник у середині 70-х років XIX століття.
Принципи і теоретичні засади цього напрямку визначено у працях К. Бругмана («Вступ» до «Морфологічних досліджень у галузі індоєвропейських мов», написаний у співавторстві з Г. Остгофом 1878 р.), Г. Пауля («Принципи історії мови», 1880) та Б. Дельбрюка («Вступ до вивчення мови. З історії методології порівняльного мовознавства»; 6-те видання вийшло в 1919 році).
Steven Pinker: Linguistics as a Window to Understanding the Brain | Big Think
Структурна лінгвістика
Лондонська структуральна школа.
Празька школа
дескриптивна (дистрибутивна) школа американського структуралізму,
Копенгагенська школа
Порівняльно-історичне мовознавство
Казанська школа
Московська школа
Психологічний напрям
Морфологічна класифікація мов
Теорія родовідного дерева
Теорія двох періодів мовної еволюції у концепції Шлейхера
Натуралістична теорія Шлейхера
Біологічний напрям
Визначення
наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників. Це гуманітарна наука, яка є розділом культурології (нарівні з мистецтвознавством і літературознавством) і філології (нарівні з літературознавством), а також галуззю семіотики. Як самостійна дисципліна сформувалася в середині XIX століття.
Предмет
Мовознавство вивчає не лише мови, які існують (існували чи можливі в майбутньому), але й людську мову взагалі. Мова не доступна лінгвістові для прямого спостереження; безпосередньо спостережні лише факти мовлення, або мовні явища, тобто мовленнєві акти носіїв живої мови разом з їхніми результатами (текстами) або мовний матеріал (обмежений масив письмових текстів мертвою мовою, якою вже ніхто не користується як основним засобом спілкування).
Розділи мовознавства
Історія лінгвістики
Прикладна лінгвістика
Прагматика
Лексична семантика
Семантика
Лексикологія
Граматика
Фонетика
Теоретична лінгвістика
Об'єкт і суб'єкт вивчення
Як гуманітарна наука, мовознавство не завжди відокремлює суб'єкт пізнання (психіку лінгвіста) від об'єкта пізнання (мови, що вивчається), особливо якщо лінгвіст вивчає свою рідну мову. Лінгвістами часто стають люди, які поєднують тонку мовну інтуїцію (чуття мови) із загостреною мовною рефлексією (здатністю замислюватися над своїм мовним чуттям). Опора на рефлексію для здобуття мовних даних називається інтроспекцією.
