Categorieën: Alle - переклад

door Natasha Sologub 3 jaren geleden

527

Фразеологізми

Фразеологізми - це стійкі словосполучення, які надають мові виразності та емоційного забарвлення. Вони часто не піддаються дослівному перекладу, що створює складності для іноземців.

Фразеологізми

Фразеологізми

Фразеологізм – це стійке словосполучення, яке ще називають фразеологічним зворотом чи крилатим висловом. Через те, що фразеологізм найчастіше неможливо перекласти дослівно (втрачається сенс), серед іноземців можуть виникати труднощі перекладу і розуміння. З іншого боку, такі фразеологізми надають мові яскраве емоційне забарвлення.

Українські

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури (на городі бузина, а в Києві дядько; трошки гречки, трошки проса, трошки взута , трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки (скільки літ, скільки зим).

Приклади українських фразеологізмів


колоритні фразеологізми

З літератури

Письменники та поети не тільки використовують народні фразеологізми у своїх творах, а є й авторами нових фразеологізмів. Деякі з таких фразеологізмів стали настільки поширеними, що ніколи не здогадаєшся, що вони є саме авторськими.

Авторський фразеологізм Івана Франка

Фразеологізм «Каменярі»

Назва поезії І. Франка, написаної 1878 р. у в’язниці. У цьому вірші поет створив титанічні образи «каменярів на шляху поступу» — відважних, самовідданих борців за щасливе майбутнє людства. Великим Каменярем називають самого Івана Франка.


Авторський фразеологізм Тараса Шевченка

Фразеологізм «А братія мовчить собі, витріщивши очі»

Тлумачення фразеологізма. Поет засуджує пасивність людей — свідків тяжких злочинів: загарбницьких воєн, братовбивства, підступів… Наведені слова стали образним визначенням байдужості, малодушності, житейської філософії невтручання в «чужі» справи.

Приклад фразеологізма. Цитата зі вступної частини поеми (комедії) Т. Шевченка «Сон».


авторський підхід до вивчення фразеологізмів

Приклади

Головна особливість фразеологізмів у тому, що вони виражають одне поняття: собаку з'їв - досвідчений

Іншомовні

Кожна мова має свої фразеологізми. В українській мові дуже багато таких запозичень з грецької, французької, англійської, польської мов.

з давньоримською культурою пов'язані фразеологізми "ні живий, ні мертвий" - дуже наляканий, "нота бене" - подивіться добре, "біла ворона" - не схожий на інших.
польські

Походження

  1. Сільськогосподарські та інші трудові процеси (попускати віжки, орати перелоги)
  2. Різні виробництва, ремесла (на живу нитку, як з голочки)
  3. Народні звичаї та обряди (як засватаний, дати гарбуза)
  4. Вірування та магічні дії (замовляти зуби, як рукою зняло)
  5. Ознаки, пов’язані з тваринами (хитрий лис, заяча душа)
  6. Біблійного походження (вавилонська вежа, друге пришестя)


дати гарбуза - відмовити хлопцеві при сватанні
як засватаний - не смілий, не рішучий
Фразеологізми з міфології

Класифікація

За злитістю компонентів (слів), які входять до складу стійких фразеологічних сполучень, фразеологізми поділяються на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. 

Фразеологічні сполучення

Фразеологічні сполучення – це такі стійкі словосполучення, загальне значення яких повністю випливає із значення тих слів, які входять до їх складу: порушити питання, здобути перемогу, приступити до роботи.

Фразеологічні єдності

Фразеологічні єдності – це такі стійкі словосполучення, загальне значення яких лише частково пояснюється значеннями тих слів, що входять до їх складу: крапля в морі (мало), пороху не нюхати (не мати досвіду), заливатися слізьми (невтішно плакати).

Фразеологічні зрощення

Фразеологічні зрощення – це такі стійкі словосполучення, значення яких не випливає із суми значень складових його слів, їх семантична самостійність втрачена повністю. Наприклад: водити за ніс – обманювати; брати під обстріл – критикувати; зарубати на носі – критикувати; на ноги поставити – виховати до дорослого віку.