av Олена Сергіївна Радченко 3 år siden
454
Mer som dette
To name your story, you have to think about the overall message and what you want your audience to understand from the story. Also, make it relevant and easy to remember.
«Був Ганелон, якого діло — зрада...» «Та й защеміло ж серце в Ганелона! Він роздягається з кожуха з кун, Стає в однім каптані із атласу. Блискучі очі, гордий вид у нього, Широкі груди, благородне тіло, А гарний — не надивляться всі пери». «Коли мені дасть бог звідтіль вернутись, Я наварю тобі за те такого, Що вистачить і до кінця життя». «Граф Ганелон почув Роландів сміх: Він мало що не тріс зі злості-гніву, Він мало що ума був не позбувся». «Король велів зловити Ганелона... А там ланцюг закинули на шию, Сковали, наче дикого ведмедя, І посадили на погану шкапу». «Там Ганелона люта смерть спіткала». «Як кожний зрадник, Ганелон вмирає. Нехай він зради більш не похваляє!»
«Великий Карл, володар наш славетний». «І Карл Великий також заридав: В Іспанії лишивсь його племінник! Король не в силі скрити сліз у тузі». «В великій тузі їде Карл Великий, Весь панцир вкрила сива борода». «І що я, Боже, варт? — сказав король.— Чому в цій битві не було мене?” Він з горя-туги бороду всю рве, А рицарі заплакали й собі ж». «Для Карла Бог зробив велике чудо: На небі сонце стало непорушно». «Коли володар суд свій закінчив І прояснив свій превеликий гнів, Він наказав хрестити Брамімонду».
«У тебе вдача запрудка й загорда». (Олівер) «Погроз я не боюсь… Я виручу, щоб лиш король дозволив!» (Роланд) «Коли Роланд узнав, що буде бій, Він відважніший став від лева й тигра». «За свого пана і найбільше лихо Перетерпіти треба — холод, спеку, А хоч би й кров пролити, трупом впасти». «Скрізь, де не глянь, лютує сильний бій, Ба, й граф Роланд не криється за других; Вдаряє списом, поки служить спис…» «Страшний, завзятий бій лютує далі. Роланд і Олівер хоробро б’ються». «А тут нас жде важкий і довгий бій, Такої сили ще ніхто не бачив». «Узяв Роланд рукою Оліфанта, Приклав його до уст і як заграв, Відбивсь об гори голос, залунав, На тридцять миль навкруг пішов луною». «Заграв Роланд так болісно й могутньо, Так жалісно заграв на Оліфанті, Що з уст його пішла червона кров, А в голові виски аж затріщали. А так далеко голос залунав, Що серед гір почув його король». «Вернувсь на поле бою граф Роланд, Вернувсь, як рицар, Дюрандалем вдарив,… Найхоробріших двадцять п’ять упало». «Такої вдачі рицареві й треба, Коли у зброї осідлав коня. У боротьбі будь він твердий, завзятий». «По-молодецьки б’ється граф Роланд! Піт облива його гаряче тіло, А в голові важкий, пекучий біль: Виски в ній трісли, ще коли сурмив». «Помер Роланд,— Бог душу в рай прийняв».
The ending of a story is essential. We all know that if the ending is weak, what happened before loses its importance. So make it unpredictable, but fair. A resolved ending answers all the questions and ties up any loose threads from the plot.
The middle of the story is where you add layers of complications that will lead to the end. Reveal more about the character's journey. Did their personality go through changes? How did they overcome the challenges? And as you build up the story’s central conflict, make it more personal to that character. Also, from the middle act, you have to lead into the final act.
In the beginning of the story (or the exposition), you will need to introduce the setting and characters. You might also want to introduce the main conflict. This part of the story is important because it gives the reader necessary background information and maybe even a first insight into a character’s personality.
