Складні випадки написання призвищ

Mer som dette

Обозначение мягкости согласных гласными 2 ряда (Батаршинова Т.Б.)

Ved Татьяна Б

Прикметник

Ved Саша Ватага

План уроку

Ved Вита Компаниец

App inventor

Ved Gorbach Myhailo

1. G і h треба передавати літерою г: Ганнібал, Гейне, Гомер, Горацій, Гюго

Правопис неслов’янських прізвищ

7. Не відмінюються іншомовні жіночі імена й прізвища на приголосний: біля Камерон Діаз

6. Не відмінюються іншомовні прізвища: • на -а з попереднім голосним і на наголошений -а: Моруа, Жоффруа, Дюма; • на -е, -є: Гейне, Беранже, Готьє, Лавуазьє; • на -і, -ї: Голсуорсі, Россіні, Віньї; • на -о: Віардо, Гюго, Дідро; • на -у: Лоу, Шоу.

5. Іншомовні прізвища відмінюються як українські: Гойя — Гойї, Гойєю; Рафаель — Рафаеля, Рафаелем.

4. У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Ліфшиц, Моріц.

3. Сполуки au, ou передають переважно через ау, оу: Фауст, Штраус, Воуверман, Шоу. АЛЕ: Август, Аврора.

2. Подвоєні приголосні зберігаються: Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Торрічеллі, Шиллер.

Фонетичні правила правопису слов’янських прізвищ

4. Суфікси слов’янських прізвищ -ск(ий), -цк(ий), -ск(і), -цк(і), -sk(i), -ck(i), -sk(y), -ck(y) треба передавати відповідними українськими суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий),-зьк(ий): Броневський, Даргомижський, Мусоргський; Городецький, Грудзький, Завадзький. Так само з ь треба писати російські прізвища на -ск(ой), -цк(ой): Луговськой (Луговська), Трубецькой (Трубецька).

1. Російський, сербський та чеський звук [е], польські [іе], болгарський [і] після приголосного треба передавати літерою е: Александров, Бестужев, Вельгорський, Веселовський, Державін, Броневський, Веслав, Міцкевич, Чапек

6. Твердий кінцевий приголосний ц у слов’янських прізвищах пом’якшується: Глуховець, Скиталець.

5. Прикметникові закінчення російських прізвищ треба передавати так: -ый через -ий (Белый — Бєлий); -ий — через -ій (Крайний — Крайній); -ая (-яя) — через -а (-я) (Белая — Бєла, Горовая — Горова, Крайняя — Крайня); закінчення -ой передається через -ой (Донской — Донськой).

3. Російську літеру и ([і]) передають через і на початку слова й після приголосних: Ігнатов, Ісаєв; Багіров, Гагарін, Пушкін. Російську літеру и ([і]) передають через ї після голосного й при роздільній вимові (після м’якого знака й апострофа): Воїнов, Гур’їн, Ільїн. Російську літеру и ([і]) передають через и: • після [ж], [ч], [ш], [дж] і [ц] перед приголосними: Гаршин, Гущин, Чичиков, Шишкін. Це правило поширюється й на прізвища інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Цицерон, Чингісхан; • у префіксі при-: Пришвін, Пригожин; • у суфіксах -ик-, -ич-, -ин-, -ищ-: Котельников, Станкович, Гаршин, Радищев; • у прізвищах, утворених від імен і загальних назв, спільних для слов’янських мов: Борисов (від Борис), Глинка (від глина), Писарев (від писати), Тимофєєв (від Тимофій). АЛЕ: Нікітін, Ніколаєв, Філіпов, бо вихідні імена відмінні від українських.

2. Російську звукосполуку [йе] треба передавати літерою є: • на початку слова: Єгоров, Єршов; • у середині слова після голосного й при роздільній вимові: Бердяєв, Гуляєв, Григор’єв, Зинов’єв; • після приголосних (за винятком [ж], [ч], [ш], [р] і [ц]) у суфіксах -єв, -єєв: Ломтєв,Медведєв, Сергєєв, Матвєєв. АЛЕ: Муромцев, Писарев, Андреєв, Плещеєв; • коли російському [е] у корені відповідає український звук [і] (зверь — звір, пешка- пішак, хлеб — хліб): Звєрев, Пєшковський, Твердохлєбов. Російську звукосполуку [йо] (літеру ё) треба передавати через йо: • на початку слова: Йолкін; • у середині слова після голосних і б, п, в, м, ф: Бугайов, Воробйов, Соловйов. Російську літеру ё передають за допомогою ьо в середині слова після приголосних,коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з [о]: Алфьоров, Верьовкін, Корольов,Семьоркін, Тьоркін. АЛЕ: Артемов, Семенов, Федоров (бо ці прізвища утворено від спільних для української та російської мов імен Артем, Семен, Федір).Російську літеру ё передають через о під наголосом після ч і щ: Грачов, Лихачов, Пугачова, Хрущов.

Складні випадки написання призвищ

Чоловічі прізвища на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюються за таким зразком:

Кл. Павлове й Павлов, Ковалеве (Коваліве) і Ковалів, Гаршине й Гаршин

М. (на) Павлові, -у; (на) Ковалеві, -у, (Коваліві, -у); (на) Гаршині, -у

Ор. Павловим, Ковалевим (Ковалівим), Гаршиним

Зн. Павлова, Ковалева (Коваліва), Гаршина

Д. Павлову, Ковалеву (Коваліву), Гаршинові (Гаршину)

Р. Павлова, Ковалева (Коваліва), Гаршина

Н. Павлов, Ковалів, Гаршин

Українські та інші слов'янські прізвища

Д. Зайцеві (Зайцю), Лебедеві (Лебедю), Кравченкові (Кравченку) і т. д

Р. Зайця, Лебедя, Кравченка

Н. Заєць, Лебідь, Кравченко

У слов’янських прізвищах, що не збігаються з українськими загальними назвами, чергування голосних не відбувається: Заяц — Заяца (пор.: Заєць — Зайця), Гашек — Гашека

Жіночі прізвища на приголосний та на -о не відмінюються: Ірині Білик, Юлії Тимошенко.

Прізвища прикметникового типу відмінюються, як прикметники:

Р. Чужого, Левицького, Малої, Кобилянської

Д. Чужому, Левицькому, Малій, Кобилянській і т. д.

Н. Чужий, Левицький, Мала, Кобилянська