Колізійні норми в міжнародному приватному праві
Судова практика та приклади застосування
Mark v. Mark (2006) – Велика Британія
Суд визнав, що навіть нелегальні іммігранти можуть мати domicile у країні, де вони фактично проживають.
Факти:
- Чоловік, громадянин Нігерії, був відряджений до Вашингтону в 1990 році, а потім у квітні 1994 року виїхав у вигнання до Великої Британії.
- Чоловік отримав дозвіл на роботу до квітня 1998 року і дозвіл на перебування у Великій Британії
- до цієї дати.
- Дружина, також громадянка Нігерії, отримала безстроковий дозвіл на проживання у Великій Британії після початку судового розгляду.
- Чоловік повернувся до Нігерії в 1998 році, щоб продовжити політичну кар'єру.
- Дружина подала на розлучення у Великій Британії, стверджуючи, що має право на постійне місце проживання та місце проживання за власним вибором у Великій Британії.
- Апеляційний суд відхилив апеляцію чоловіка, постановивши, що дружина придбала місце проживання у Великобританії до липня 2000 року і зазвичай проживала там протягом попередніх 12 місяців.
Питання:
- Чи може особа мати постійне місце проживання або місцезнаходження в Англії та Уельсі, якщо її перебування у Великій Британії є кримінальним злочином відповідно до Закону про імміграцію 1971 року.
- Чи мали суди Великої Британії юрисдикцію розглядати заяву дружини про розірвання шлюбу на підставі її звичайного місця проживання та доміцилію у Великій Британії.
Рішення:
- Суд постановив, що нелегальне перебування особи не перешкоджає їй отримати місце проживання у Великій Британії за власним вибором.
- Суд встановив, що дружина отримала місце проживання у Великій Британії на момент подачі заяви на розлучення.
- Суд постановив, що суди Великої Британії мають юрисдикцію розглядати заяву дружини про розірвання шлюбу на підставі її звичайного місця проживання та місця проживання у Великій Британії.
- Апеляція була відхилена.
Обґрунтування:
- Суд взяв до уваги принципи звичайного місця проживання та доміцилію при визначенні ювенальної юстиції.
- Суд встановив, що незаконне перебування дружини у Великій Британії не перешкоджає їй набути доміцилію за власним вибором.
- Суд підкреслив важливість доміцилію як зв'язуючого фактору в сімейному праві.
- Суд постановив, що законність проживання особи не має значення для цілей оподаткування.
- Суд дійшов висновку, що законність проживання може мати відношення до фактичного питання про те, чи є місце проживання звичним.
- Суд розмежував питання приватного права, що регулюються доміцилією, та питання публічного права.
Справа Ліхтенштейн проти Гватемали, 1955 – Міжнародний суд ООН
Факти:
Фрідріх Ноттебом мав німецьке громадянство, але під час Другої світової війни отримав громадянство Ліхтенштейну, не маючи з цією країною реального зв’язку. Гватемала заарештувала його як ворожого іноземця.
Рішення:
Міжнародний суд ООН визнав, що громадянство Ліхтенштейну є формальним і недостатнім для дипломатичного захисту. Колізійна норма lex patriae не застосувалася, оскільки громадянство має бути ефективним. У справі A. v. Secretary of State for the Home Department (Велика Британія, 2005) британський суд також відмовив у визнанні формального громадянства без реального зв’язку з країною.
Джерела колізійних норм
Судова практика міжнародних судів.
Allstate Insurance Co. v. Hague (1981) Верховний суд США встановив, що вибір права у міжштатних спорах повинен мати "значний зв’язок" із справою.
https://www.casebriefs.com/blog/law/conflicts/conflicts-keyed-to-currie/choice-of-law-the-constitution/allstate-ins-co-v-hague/
Koelzsch v Luxembourg (2011)
Уточнено застосування Римського регламенту I щодо вибору права в трудових договорах: суди повинні враховувати місце, де працівник виконує основну частину роботи.
https://conflictoflaws.net/2011/ecj-rules-on-the-law-applicable-to-employment-contracts/
Міжнародні конвенції
Гаазька Конвенцію про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року
Гаазька конвенція 1961 року (повна назва: укр. «Гаазька конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року»
Національні законодавства
The Second Restatement of Conflicts
Регламент ЄС № 864/2007 (Рим II)
Регламент № 593/2008 від 17.06.2008 (Рим I)
ЗУ "Про міжнародне приватне право"
ЦК України
Вирішення колізій у міжнародному праві
Застосування імперативних норм держави суду
ст. 14 ЗУ "Про МПП" 1. Правила цього Закону не обмежують дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню.
2. Суд, незалежно від права, що підлягає застосуванню відповідно до цього Закону, може застосовувати імперативні норми права іншої держави, які мають тісний зв’язок з відповідними правовідносинами, за винятком, встановленим частиною першою цієї статті. При цьому суд повинен брати до уваги призначення та характер таких норм, а також наслідки їх застосування або незастосування.
Публічний порядок як обмеження застосування іноземного права
загальне застереження, що перешкоджає застосуванню іноземних матеріально-правових норм, якщо наслідки їх застосування суперечать публічному порядку цієї держави.
Автономія волі сторін у виборі застосовного права
являє собою застосування права тієї держави, яку
оберуть самі сторони. Інститут міжнародного права зазначав, що автономія волі сторін є фундаментальним принципом міжнародного приватного права.
Принцип найбільш тісного зв’язку.
відносини, ускладнені «іноземним елементом» повинно регулюватися правом країни, яка має найбільш тісний зв'язок з цими відносинами.
Основні колізійні прив’язки
Lex fori (закон суду, що розглядає справу).
означає застосування права тієї держави, суд якої розглядає справу з іноземним елементом.
Lex rei sitae (закон місця знаходження речі)
означає застосування права тієї держави, на
території якої знаходиться річ, для врегулювання
відносин у сфері права власності, інших речових прав.
Lex loci solutionis (закон місця виконання зобов’язання)
означає застосування права тієї держави, де зобов’язання, які випливають із договору, підлягають виконанню, і вважається оптимальним варіантом регулювання питань зобов’язального статуту.
Lex loci contractus (закон місця укладення договору)
застосування права тієї держави на території якої вчинений приватноправовий акт
Lex domicilii (закон місця проживання)
застосування права держави, на території якого дана особа проживає або тимчасово перебуває
Lex patriae (закон громадянства)
означає застосування права тієї держави, громадянином якого є дана особа
Класифікація колізійних норм
Імперативні та диспозитивні норми
Диспозитивні - норми, які, встановлюючи правило про вибір права, залишають сторонам можливість відмовитися від нього, замінити іншим правилом.
Так, згідно зі ст. 41 ЗУ «Про МПП» право власності та інші речові права на рухоме майно, що заправочином перебуває в дорозі, визначаються правом держави, з якої це майно відправлене, якщо інше невстановлено за згодою сторін.
Імперативні - норми, що містять категоричні приписи, які стосуються вибору права; норми, які не можуть бути змінені за розсудом сторін правовідносин.
Наприклад, згідно зі ч.2 ст. 42 ЗУ «Про МПП» захист права власності та інших речових прав на нерухомемайно здійснюється відповідно до права держави, у якій це майно знаходиться.
Альтернативні та кумулятивні норми
Кумулятивні – це такі норми, в яких одночасно декілька прив’язок застосовується до одного правовідношення.
Кумулятивна прив’язка використовується в ч. 3 ст. 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і
кримінальних справах. Прикладом кумулятивної прив’язки може слугувати і
ст. 55 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Стаття 55. Право на шлюб
1. Право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Альтернативні - норми, які передбачають кілька правил по вибору права для вказаних в обсязі норми правовідносин.
Наприклад, згідно зі ч.1 ст. 42 ЗУ «Про МПП» захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду.
двосторонні
Двостороння колізійна норма - це норма, прив'язка якої прямо не називає право конкретної держави, а формулює загальний принцип, використовуючи який, провадиться вибір конкретної правової системи
Наприклад, принцип «останнє постійне місце проживання спадкодавця», «місце знаходження майна», «місце укладання правочину», «місце перебування»
односторонні
Одностороння колізійна норма - така норма, прив'язка якої прямо називає право країни, яке підлягає застосуванню. Як правило, одностороння норма вказує на країну, у законі якої ця норма міститься.
Наприклад, відповідно до ч.3 ст. 42 ЗУ «Про МПП» захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України.
Поняття колізійних норм
Особливості застосування Континентальна правова система (Європа, Латинська Америка)- Враховуються міжнародні договори (наприклад, Римський регламент у ЄС). Англо-американська система (США, Велика Британія, Канада)- У США кожен штат може мати власні колізійні правила.
Роль колізійних норм полягає в тому, що вони визначають, яким правом будуть регулюватись права та обов'язки сторін у таких відносинах.
Колізійна норма (від лат. соllisio – сутичка ) – це норма, що визначає право якої держави може бути застосовано до правовідносин з іноземним елементом
Прив’язка - це вказівка на право, яке підлягає застосуванню до даного правовідношення.
обсяг- являє собою вказівку, яка міститься в нормі, на групу правовідносин з іноземним елементом, до яких ця норма застосовується