por Victoria Lyuta 2 anos atrás
326
Mais informações
Промисловий дизайн — використання поєднання прикладного мистецтва і прикладної науки для
Дизайн інтер'єру (інтер'єрний дизайн) — галузь дизайну, спрямована на інтер'єр приміщень з метою забезпечити зручність і естетично приємну взаємодію середовища з людьми.
Ландшафтний дизайн – це розробка та впровадження заходів щодо перетворення та оформлення земельної ділянки.
Графічний дизайн — це сфера діяльності яка полягає в проектуванні візуальних комунікацій, призначених для передачі повідомлень соціальним групам з визначеними цілями. Дизайн заснований на принципі «форма слідує за певною функцією».
Візуальні рішення для упаковок продукції, в тому числі кондитерської і харчової
Плака́т (постер, нім. Plakat, фр. placard — оголошення, афіша, від plaquer — наклеїти, лат. placatum — повідомлення, свідоцтво) — різновид графіки.
Піктограма — умовний малюнок із зображенням будь-яких дій, явищ, предметів і т. д.
Фірмовий стиль (корпоративний стиль), у тому числі фірмові знаки, логотипи, брендбуки
Типографія, каліграфія, шрифти, книжкове оформлення
Веб-дизайн — галузь веб-розробки та різновид дизайну, завданням якої є проектування користувацьких веб-інтерфейсів для сайтів або веб-додатків.
Асиметрія – протилежний принцип композиції, який за своєю суттю не передбачає ні геометричної, ні фізичної рівності форм, існування центру, вісі чи площини.
Симетрія – це особливий вид геометричної закономірності – рівність форм, частин цілого відносно точки, вісі чи площини.
відображення (дзеркальність)
суміщення (конгруентність)
Накладання форм способами підкреслення та нівелювання різноплановості, або їх перетином.
Перетин
Перетин – у фронтальній, тобто двомірній композиції підкреслює різноплановість елементів, забезпечує цілісність композиції.
Перекривання
Перекривання (оверлепінг) – накладання способом нівелювання різноплановості. Сприяє ускладненню структури твору внаслідок появи додаткових фігур, забезпечує цілісність композиції.
Накладання
Накладання способом підкреслення різноплановості – ускладнює структуру твору, забезпечує його цілісність та своєрідне вираження уявної просторовості предметного світу.
Групування елементів, яке передбачає їх вільне розташування, доторкання, прилягання один відносно одного.
Прилягання
Прилягання – зберігає певну самостійність елементів, але більшою мірою, ніж вільне розміщення, забезпечує цілісність композиції.
Доторкання
Доторкання – зберігаючи самостійність форм викликає відчуття невпевненості їх взаємодії залишаючи, таким чином, відкритим питання щодо завершеності композиції.
Вільне розташування
Вільне розташування – зберігає самостійність форми, але не забезпечує цілісності композиції.
Динамічність – протилежне до статичності відчуття рухливості, композиційної активності, нестійкості форми. Виражається контрастними відношеннями фізичних властивостей, способів розташування форм згідно формату.
Статичність – відчуття спокою, рівноваги, яке виникає при спогляданні правильно поставленої фігури відносно формату; нюансних відношень між фактурами, тональностями, кольорами форми і площини тощо.
Просторовість форми прочитується при її взаємодії з площиною розташування. Основний вплив на зміну сприйняття просторовості мають фізичні властивості форми та тон і колір формату.
Маса – властивість, яка у композиції характеризується не загальноприйнятими одиниця, а формується у результаті сприйняття і порівняння конфігурації, розмірів, тональності, кольору форми відносно фізичних властивостей інших елементів.
Колір, як і тональність, впливає на зміну маси, статичності, динамічності, розмірів форми, вираження її різноплановості, що обумовлено його властивостями (колірний тон, світлість, насиченість).
Тональність – насиченість і світлість форми відносно білого та чорного.
Фактура – властивість поверхні форми, яка впливає на емоційне сприйняття.
Розмір визначається за загальноприйнятими одиницями вимірювання, а у формальній композиції, більшою мірою, відносно розмірів інших фігур чи формату.
Конфігурація оцінюється людиною за периметром – довжиною замкненого контуру.
Тотожність – повна схожість якостей чи властивостей мінімум двох порівнюваних елементів чи частин.
Нюанс, на противагу контрасту – незначна, мінімальна різниця між порівнюваними об’єктами.
Контраст – максимальна зміна якостей одного зображуваного відносно іншого.
Пропорція – це співвідношення (взаємна залежність) частин між собою і цілим.
золотий перетин
золотий перетин – це поділ цілого на дві нерівні, але взаємозалежні частини. Принцип полягає у тому, що менша частина відноситься до більшої так, як більша до цілого і навпаки: a : b = b : с
гармонійна
гармонійна, яка також базується на взаємозалежності відношень трьох величин: (a – b) : (b – c) = a : c
геометрична
геометрична, в якій рівність відношень існує на основі трьох величин: a : b = b : с
арифметична
арифметична – це рівність між двома відношеннями чотирьох величин, яка передбачає збільшення кожної наступної фігури від попередньої на однакову величину. В основі арифметичної системи пропорцій лежить метрична підпорядкованість: a – b = b – c;
Масштаб – це відношення величин (спільномірність). Масштаб характеризує зв'язок форм між собою, цілого та його окремих частин.
Закон співпідпорядкування тісно пов'язаний з умовами єдності в композиції.
Акцент (наголос)
Акцент (наголос) – на противагу домінанті, невелика за розмірами форма, що визначає найсуттєвішу частину в структурі цілого, розкриває художній образ.
Домінанта
Домінанта – наявність контрастної, за фізичними чи емоційними властивостями, відносно інших елементів форми. Роль домінанти – привертання більшої ніж інші фігури уваги.
Композиційна пауза
Композиційна пауза – своєрідний різновид центра композиції. Композиційну паузу можна утворити: розрідженням елементів до центру композиції; зміною фізичних властивостей форм – трансформуванням конфігурації, зменшенням розмірів, послабленням тональності, колірного контрасту, графічного навантаження тощо.
Композиційний цент
Композиційний центр – основне місце зв’язків між елементами твору, яке часто не співпадає з геометричним центром формату.
Закон цілісності (єдності). Цілісність композиції сприймається по різному. Це не тільки баланс усіх елементів твору. В першу чергу, цілісність – це внутрішня єдність композиції, єдність форми організації і змісту.
Закон рівноваги за своєю стутю передбачає структурний баланс – співвідношення між взаємозв’язаними частинами. Рівновага досягається завдяки балансу.
