Розвиток та становлення театрального мистецтва в Україні.

Mais informações

Маяковский Владимир Владимирович

por Дарья Круглова

Іван Франко

por Lera Pylypchuk

Евгений Гришковец - писатель современник

por Yansia Yansia

Вільям Шекспір

por Lena Vilchynska

Розвиток та становлення театрального мистецтва в Україні.

Талановита гра на сцені акторів Михайла Щєпкіна та Карпа Соленика.

У 1818-21 рр. Щепкін був актором Полтавського театру під керівництвом І.Котляревського і отримував найвищу платню – 1500 руб. за рік

народився 6 листопада 1788 р. у с. Красному. Батьки були кріпаками, проте його батько був поважною людиною, кому довірили управляти маєтком.

Перші театральні трупи Наддніпрянщини.

У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі францисканців.

Перші театральні трупи народилися на Наддніпрянщині у XVIII ст.

Студенти Києво-Могилянської академії

У вересні 1632 року об'єдналися Київська братська і Лаврська школи. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів.

Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи, яка 1615 року отримала приміщення від волинської шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва.

стародавній навчальний заклад у Києві, який під такою назвою існував від 1632 до 1817 року. Засновником Академії є Петро Могила.

Традиції драми у остозькій академії.

Засновником академії є Констянтин Острозький. В акадамії були : шкільні драми, інтермедія та вертеп.

Перші зразки театру - інтермедії Якуба Гаватовича.

Перші зразки драми у 16-17 ст. прилюдно виголошувалисься учнями шуіл Братславської і Лаврської.

Драматичні твори Григорія Квітки-Основ'яненка : сюжет, фабула.

«Сердешна Оксана» (1841).

«Козир-дівка» (1838)

«Сватання на Гончарівці» (1835)

«Салдацький патрет» (1833)

«Маруся» (1832)

«Конотопська відьма» (1833)

Михайло Старицький - драматург, режисер, актор.

У 1851—1856 рр. хлопець навчався у Полтавській гімназії, яка була на той час однією з найкращих. У 1858 р. Михайло Старицький разом з Миколою Лисенком вступає до Харківського університету, а 1860 р. родина Лисенків переїздить до Києва, і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до Київського університету.

Батько, Петро Іванович, відставний ротмістр, помер, коли хлопцеві було вісім років. 1852 р. померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини Лисенків. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька — Віталія Романовича Лисенка, батька композитора Миколи Лисенка.

Михайло Старицький народився 2 (14) листопада 1839 р. в селі Кліщинці Золотоніського повіту Полтавської губернії (тепер Черкаської області). Походив зі шляхетського роду.

Родина тобілевичів : освіта, світогляд, традиції виховання дітей

старовинний український шляхетський рід білорусько-литовського та польського походження, представники якого зробили видатний особистий внесок у справу відродження національної ідентичності українського народу та культурно-мистецького розвитку українського національного професійного реалістичного театру.

Створення акторського ансамблю Марком Кропивницьким.

Закінчивши повітову школу у Бобринці, Марко Лукич у 1856 р. навчається уКиєві: спочатку в гімназії, а потім в університеті як вільний слухач. На початку 60-хроків у Київському університеті навчалися М. Драгоманов, Т. Рильський, М.Старицький, М. Лисенко.

Популярність українського театру в Петербурзі та Москві, гідна конкуренція імператорському театру.

В збірці "Вечірні зорі" є поезії які присв'ячені акторам Єлизаветградської трупи("З тебе фортуна не сміялась..." "Як читав ти нам Шевченко")

З 11 листопада 1886 до 15 лютого 1887 рр. - вистави українських митців У петербурзі

27 жовтня 1882р театральні діячі Єлизаветграда начолі з режисером Марком Кропивницьким здійчнили постановку драми Івана Котляревького "Наталка Полтавка"

Функція театру у 19 ст. , значення у національному піднесенні свідомості українців.

Так у першій половині 19 ст. театр досягае найбільшого піднесення й популярність навіть за межами України.

Театр 19 ст. не був сферою мистецтва, а мав набагато більше значення.