Гендер
Гендерне і сексуальне насильство
Насильство в ширшому розумінні – це примус людини зробити щось проти її волі. Розрізняють фізичне, психологічне, сексуальне, економічне і соціальне насильство. Неодмінною умовою можливого насильства є нерівність сил і статусу.
Гендерне насильство – це будь-яка форма насильства, спричинена через гендерну ідентичність. На Міжнародній доповіді ООН 2006 року про насильство щодо дітей було наголошено, що об'єктами сексуального та гендерного насильства і знущань з боку викладачів-чоловіків і хлопчиків-однокласників стають дівчатка, а також люди з нетрадиційною сексуальною орієнтацією.
Дискримінація за ознакою сексуальної орієнтації є порушенням фундаментальних прав людини так само, як дискримінація за ознакою раси, статі, кольору шкіри, інвалідності або релігії.
Сексуальне насильство – це примус людини до сексуальних стосунків проти її бажання і волі.
Флешмоб "Я не боюсь сказати"
5 липня 2016 року активістка, керівниця Громадської організації «Студена» Настя Мельниченко на своїй фейсбук-сторінці написала пост із хештегом #яНеБоюсьСказати. Настя звернулася до жінок із закликом поділитися історіями пережитого насильства, при цьому не звинувачуючи себе: «Я хочу, аби сьогодні говорили ми, жінки. Аби ми говорили про насильство, яке пережила більшість із нас. Я хочу, аби ми не оправдувалися “я йшла у спортивках серед дня, а мене все одно схопили”. Бо нам не треба оправдуватися. Ми не винні, винен ЗАВЖДИ насильник».
Пост не просто отримав велику кількість коментарів і аж 385 поширень. Він став початком актуального й масштабного онлайн флешмобу #яНеБоюсьСказати, який триває й досі — українською, російською, англійською й іншими мовами. Крім численних приватних осіб з особистими історіями, до акції долучилися ЗМІ й професіонали з різних царин, публічні особи.
Як уберегтися від сексуального насильства
- знайомте з батьками своїх друзів, завжди говоріть батькам, куди і з ким ідете;
- уникайте проводити час з людиною, з якою почуваєтеся незручно або некомфортно;
- пам’ятайте, що відвертий одяг і надто розкута поведінка можуть спровокувати нездоровий інтерес;
- двозначні натяки, багатозначні погляди, дотики можуть створити враження, що ви не проти інтимних стосунків;
- уникайте їздити «автостопом», не підтримуйте розмову з малознайомими і нетверезими людьми, не беріть гроші або подарунки від незнайомців, не погоджуйтеся зайти до когось додому, коли там більше нікого нема;
- здебільшого замах сексуального характеру на дітей / підлітків скоюють знайомі їм люди. Якщо хтось зі знайомих приділяє надто багато уваги, робить подарунки, потрібно розповісти про це батькам або іншому дорослому, якому довіряєте;
- не погоджуйтеся на пропозицію друга або подруги провести час із незнайомими хлопцями або дівчатами, наприклад, у чиїйсь квартирі;
- ніколи не заходьте в ліфт з незнайомою людиною, не сідайте в машину до незнайомців (навіть якщо за кермом жінка), не розмовляйте з незнайомими людьми на вулиці;
- не залазьте в підвали і на горища; уникайте безлюдних і неосвітлених місць;
- якщо вас переслідують на вулиці, не заходьте в незнайомі будинки і двори, біжіть туди, де багато людей і просіть по допомогу;
- якщо вас схопили, переконайтеся, що насильник не озброєний (інакше будь-який опір може виявитися марним і небезпечним), кричіть і чиніть опір. При цьому краще кричати «Пожежа»—це відразу приверне увагу людей. Якщо вам затискають рот рукою, вкусіть за руку, постарайтеся вирватися і втекти.
Види сексуального насильства
Зґвалтування - статеві стосунки із застосуванням насильства чи загрози їх застосування;
Сексуальне насильство:
- образливі коментарі, натяки, погляди сексуального характеру;
- демонстрування статевих органів;
- небажані дотики й обмацування частин тіла;
- підглядання;
- обман, шантаж, залякування, щоб примусити до сексуальної близькості;
- примус до проституції;
- демонстрування порнографії;
Сексуальне насильство щодо дітей (примус або заохочення дітей до):
- оголення;
- сексуальних дотиків до тіла іншої людини;
- до участі у дорослих «сексуальних іграх»;
Сексуальне домагання:
- вуличні домагання («Гей, красуне, як щодо розважитися?»);
- дотики і притискання у громадському транспорті, на дискотеці, в черзі;
- «знаки уваги» водіїв таксі, незнайомих людей у ліфтах, у купе потяга;
- вульгарні жарти, зауваження, непристойні жести;
Сексуальна експлуатація:
- примус до занять проституцією;
- систематичне використання однією людиною іншої для задоволення сексуальних потреб (надання сексуальних послуг).
Гендерна ідентичність
Гендерна ідентичність – це відчуття людиною своєї статі незалежно від того, чи є вона біологічно жінкою або чоловіком. Гендерна ідентичність формується у процесі виховання і соціалізації.
Проблема трансгендеру в Україні
Формування гендерної ідентичності
У два роки дівчатка і хлопчики знають свою стать, але не до кінця розуміють, що це означає. Дорослішаючи, дитина вчиться розрізняти стать навколишніх за зовнішніми ознаками: одягом, зачіскою, рисами обличчя. До семи років дитина усвідомлює незмінність своєї біологічної статі і починає формувати свої гендерні установки.
У підлітковому віці бурхливе статеве дозрівання, зміна форм тіла, романтичні переживання, еротичні бажання стимулюють формування гендерної ідентичності. Відбувається активне засвоєння норм поведінки і становлення характеру під впливом соціальних норм і очікувань.
Хлопчик-підліток, прагнучи показати свою мужність, не тільки займається спортом, виявляє рішучість, силу, а й активно демонструє інтерес до дівчаток і питань сексуальних стосунків. Якщо ж він уникає цього і у нього помічають «дівчачі» риси, то він неминуче стає мішенню для глузувань.
Дівчата в цей період турбуються про свій зовнішній вигляд та привабливість для протилежної статі. При цьому під впливом традиційних уявлень про жіночність вони помічають, що їх «слабкість» і «безпорадність» привертають увагу хлопчиків, яким хочеться виявити свої вміння і силу, виступити в ролі захисника і покровителя.
Процес формування гендерної ідентичності не завершується в юності, фактично він триває впродовж усього життя. Зі зміною суспільних уявлень про належну гендерну поведінку людина «підлаштовується» під нові очікування і правила.
Важливість гендерної ідентичності для подальшого сімейного життя
Гендерні ролі
Гендерна роль – нормативний різновид поведінки людини в суспільстві, що очікується та вимагається від неї як від представника/-ці конкретної статі. Гендерні ролі обумовлені диференціацією людей у суспільстві за ознакою статі. На рівні культури вони існують у контексті певної системи статевої символіки та стереотипів маскулінності та фемінності. Гендерні ролі завжди пов’язані з певною нормативною системою, яку особистість засвоює і відбиває у своїй свідомості та поведінці.
Ставлення до змін в гендерних ролях
- Загалом факт того, що жінка займається домогосподарством сприймається більш позитивно, ніж коли «домом займається чоловік, а жінка заробляє гроші» (65 і 44% відповідно). Водночас, жінки більш позитивно ставляться до того, щоб чоловік займався домом, а чоловіки більше погоджуються з тим, що бути домогосподаркою для жінки – це такий же спосіб реалізувати себе, як і працювати на роботі. Більш схвально до жінки у ролі домогосподарки ставляться люди, які мають дітей, а також люди старшого віку.
- Важливо: чим вища освіта респондентів, тим більше вони підтримують тезу, що «нічого поганого немає коли чоловiк займається домом, а жiнка заробляє грошi», і не підтримують тезу, що «бути домогосподаркою для жiнки - це такий самий спосiб реалiзувати себе, як i працювати на роботi». Майже половина жінок не бачать нічого поганого в тому, що чоловік господарює по дому, серед чоловіків таких менше (40%).
- Цікаво, що чим далі на Захід, тим спокійніше люди оцінюють можливість того, що саме жінка заробляє гроші, тоді як чоловік займається домогосподарством – на Заході жінки більш схильні брати на себе відповідальність за фінансове благополуччя сім’ї.
- Разом з тим, третина жінок і трохи більше 40% чоловіків погоджуються, що «чоловіки куховарять краще, ніж жінки». Досить очікувано, що таких більше серед людей з вищою освітою і тих, що мають вищі статки. За критерієм сімейного статусу, найбільшу підтримку дане твердження знаходить серед респондентів, які перебувають у громадянському шлюбі, дещо меншу – серед одружених і не одружених.
Гендерні ролі жінок
- У майже 60% сімей вихованням дітей займається жінка. Цікаво, що так вважають половина чоловіків і майже 70% жінок. При цьому варто відзначити, що більш як третина респондентів на дане запитання відповідають «порівну». Лише у 3% випадках функції виховання дітей покладають здебільшого на чоловіків, при цьому так вважають переважно самі чоловіки.
- Аналогічно, у половині випадків господарськими справами займається також жінка. При цьому серед опитаних жінок відсоток тих, що погоджуються з тезою більший, ніж серед чоловіків – 58% проти 43%. Цікаво, що на противагу вихованню дітей (де участь чоловіків мінімальна), домашнім господарством займається відносно більша кількість чоловіків (12%), але знову ж таки, це на думку переважно самих чоловіків. Характерно, що на Заході кількість чоловіків, які займаються господарськими справами вдвічі вища, ніж в інших регіонах країни.
- Переважна більшість опитаних (майже 80%) погодились, що у їхній сім’ї готує їсти переважно жінка, 18% респондентів вважають, що у їх родині цей обов’язок поділяється порівну, тоді як лише у 3% сімей приготуванням їжі зайняті переважно чоловіки.
- Більш того, понад половина жінок і дві третини чоловіків погодились з твердженням, що «готувати їжу в сім’ї повинна жінка». Характерно, що більш за все дана теза знаходить схвалення серед людей старшого покоління і мешканців сіл. Також досить показовим є регіональний аспект питання: традиційно жінки на Заході України вважаються такими, що вміють смачно готувати, тому і відсоток респондентів, які стверджують, що готувати їжу повинна саме жінка, вищий на Заході – 70% порівняно з 51% на Сході.
- Лише 28% чоловіків і трохи більше третини жінок вважають, що «жінка має право у будь-який момент знехтувати домашнiми обов`язками i зайнятися власними справами». Закономірно, що більш прогресивними у своїх поглядах є неодружені та розлучені люди, тоді як одружені пари налаштовані більш традиційно. Логічно, що більш консервативні в оцінках обов’язків жінки люди, які мають дітей, а також представники старшого покоління.
- Цікаво, що більше 40% чоловіків і чверть жінок погодились з тезою, що «жінка не повинна обтяжувати чоловіка домашніми справами». Традиційно, дану тезу знаходить вищу підтримку серед людей старшого покоління, а також серед бідних та малозабезпечених верств населення. Попри це, існує і привід для оптимізму: досить обнадійливо виглядає те, що зі зростанням рівня освіти, зростає і скепсис до даного твердження.
Гендерні ролі чоловіків
- У сім’ях майже половини опитаних функції голови сім’ї виконують чоловіки. Третина вважає, що дану роль чоловік і жінка виконують на рівних засадах. Проте далеко не завжди у питанні визначення «хто головний?» є консенсус між жінками і чоловіками. Так, 58% чоловіків вважають себе головою сім’ї, тоді як лише 39% жінок вважають «головою» чоловіка. Водночас, майже третина жінок вважають «головою» себе, тоді як з цим погодились лише 10% чоловік.
- При цьому, майже 80% чоловіків вважають, що так і має бути: «головою сім’ї повинен бути чоловік», але одночасно половина погодились з тим, що «жінка так само може бути головою, як і чоловік». У жінок навпаки: 60% вважають, що головою сім’ї повинен бути чоловік, але одночасно майже 80% згодні з тим, що «жінка так само може бути головою сім’ї як і чоловік». У розрізі регіонів, обидві гіпотези знаходять дещо більшу підтримку на Заході і на Півдні, дещо меншу – на Сході, найменшу – в Центрі.
- При цьому, переважна більшість респондентів (82%) погоджуються з тезою, що саме «чоловік має повністю забезпечувати свою сім’ю». Лідером підтримки даного твердження виявився Південь, найменше – у Центрі. І знову ж таки, більш прогресивні у даному питанні люди з вищим рівнем освіти.
- У більшості (60%) українських сімей вважається, що чоловік заробляє більше, при цьому так вважають майже 70% чоловіків і трохи більше половини жінок. Водночас, понад 20% жінок вважають, що більше заробляють саме вони, тоді як лише 10% чоловіків погодились з тим, що дружина (подруга) заробляє більше.
- На думку третини опитаних, чоловіки в цілому мають більше вільного часу порівняно з жінками, водночас, майже половина зазначають, що у даному аспекті представники різних статей знаходяться на рівних.
- Більше половини чоловіків вважають, що «жінка не має права обмежувати чоловіка у тому, як йому проводити вільний час» (серед жінок таких - майже вдвічі менше). При цьому, якщо серед неодружених людей тезу поділяють понад 50%, то серед розлучених – лише третина. Закономірно, що більш схильні наділяти чоловіків свободами люди молодого віку, а також ті, що не мають дітей.
Гендерна рівність
Поняття гендерної рівності означає, що всі люди мають свободу вибору для розвитку своїх здібностей без обмежень, пов'язаних із гендерними ролями та стереотипами.
Гендерна рівність виключає подвійні стандарти щодо чоловіків і жінок, тобто різне ставлення до людей залежно від їхньої статі та гендерної ідентичності. Гендерна рівність не скасовує статевих і гендерних відмінностей, але дозволяє кожній людині знайти свій спосіб самореалізації, визначити свій життєвий вибір незалежно від звичних гендерних стереотипів.
Стратегія з гендерної рівності
22 травня в Києві Офіс Ради Європи в Україні вперше представив до публічного розгляду Стратегію з гендерної рівності на 2018-2023 роки, ухвалену Комітетом міністрів Ради Європи в березні 2018 року. У формуванні цього документа брали участь представники усіх 47 країн-членів Ради Європи.
Серед ключових напрямів роботи названо такі:
- Запобігання гендерним стереотипам та сексизму й боротьба з такими явищами.
- Запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству.
- Забезпечення рівного доступу жінок до правосуддя.
- Досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних та суспільних рішень.
- Захист прав жінок-мігрантів, жінок-біженців та жінок-шукачів притулку.
- Реалізація стратегії досягнення гендерної рівності в усіх політиках та заходах.
Де найкраще народитись жінкою?
- Ісландія
- Норвегія
- Фінляндія
- Руанда
- Швеція
- Нікарагуа
- Словенія
- Ірландія
- Нова Зеландія
- Філліпіни
Порушення гендерної рівності в Україні
1. Жертви домашнього насильства. Найбільшим кричущим порушенням прав жінок в Україні залишається домашнє насильство. Щороку від рук кривдників гине близько 600 українок, такими є дані МВС. У 2017 році до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв від жертв домашнього насильства.
2. Отримують меншу зарплатню. Жінки в Україні зароблять у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Такими є дані Державної статистики. За інформацією рекрутингових агенцій, ця різниця ще вища.
3. Мають меншість у владі. Відповідно до аналітичного звіту комісії Ради Європи з питань гендерної рівності за 2017 рік, Україна перебуває в групі країн із найнижчим представництвом жінок у владі.
4. Обмежені у кар’єрі. Важливим кроком на шляху до гендерної рівності стало скасування розподілу професій на «жіночі» і «чоловічі». Та це ще не означає, що в Україні зникла дискримінаційна практика чи не лишилося заборонених професій, кажуть експерти. Наприклад, у війську досі є низка «нежіночих» професій, затверджені наказами із грифом «з обмеженим доступом», зауважує експерт з гендерних питань Олена Суслова. Крім того, в Україні досі не дератифікована Конвенція Міжнародної організації праці 1935 року, яка забороняє роботу жінок під землею і в шахтах.
5. Заручниці стереотипів. «Жінка-берегиня», «господарка», «для «жіночого щастя» потрібні «кохання» і «родина» – такі стереотипи про жінку закріпилися у свідомості українців. Експерти констатують: сексизм в Україні поширений скрізь – в рекламі, ток-шоу, політиці і в побуті.
Гендерні стереотипи
Спрощені уявлення про те, як мають поводитися люди різної статі, який одяг носити і чим займатися, називають гендерними стереотипами.
Гендерні стереотипи відображають те, що є характерним для більшості людей тієї чи тієї статі, і не враховують індивідуальних особливостей. Наприклад, емоційність вважається характерною жіночою рисою, а стриманість — чоловічою. Однак є чимало емоційних чоловіків і стриманих жінок.
Більшість гендерних стереотипів допомагають хлопчикам і дівчаткам підготуватися до соціальних ролей, які вони виконуватимуть у дорослому житті, — матері чи батька, чоловіка чи дружини. Проте частина гендерних стереотипів сформувалася дуже давно, в цілком інших історичних умовах. Багато з них застаріли й нерідко обмежують можливості людей у сучасному світі.
Український чоловік
Розбиваючи гендерні стереотипи
Українська жінка
Стать і гендер
Ознаки гендеру
- є культурною традицією
- істотно відмінні в різних країнах і навіть в одній країні (залежно від населеного пункту чи соціального прошарку)
- можуть змінюватися з часом
- властиві людям різної статі
Ознаки статі
- з’являються самі собою (без зовнішнього впливу)
- є універсальними, не залежать від країни, культури, релігії (наприклад, тільки жінки народжують дітей)
- ніколи не змінюються в історичному процесі
- властиві лише одній статі
Різниця між статтю та гендером
Стать визначає, чи є людина чоловіком або жінкою. Вона зумовлена структурою генів і є поняттям біологічним.
Від статі залежить будова статевих органів, можливість стати матір’ю чи батьком, а також деякі інші ознаки: пропорції тіла (зріст, ширина плечей, об’єм стегон), розподіл жирових тканин, кількість волосся на тілі й на обличчі, особливості статевого дозрівання, м’язова сила, витривалість, риси обличчя, тембр голосу і навіть міміка й хода.
Ознаки статі формуються у процесі статевого розвитку людини від моменту зачаття до досягнення нею статевої зрілості.
Гендер (статева роль) — поняття культурне і соціальне. Воно визначає риси характеру та особливості поведінки, які вважають характерними для чоловіків і жінок у певному суспільстві. Наприклад, у більшості культур жінкам приписують такі риси вдачі, як турботливість, поступливість, емоційність, а чоловікам — лідерство, стриманість.
Реальна поведінка конкретної людини може відповідати прийнятій у суспільстві, а може, навпаки, вважатися характерною для протилежної статі. Так, чоловіки бувають мужніми і турботливими, а жінки — ніжними й енергійними.
