Категории: Все - герої - театр

по Ирина Дубовик 6 лет назад

408

Драматургія ІІ половини ХХ століття

Вторая половина ХХ века в драматургии ознаменовалась появлением новых направлений и имён, которые внесли значительный вклад в театральное искусство. Во Франции одно из таких направлений стало известно как "

Драматургія ІІ половини ХХ століття

Драматургія II половини ХХ століття

Генріх Белль (1917-1985)

"Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…"

Бертольт Брехт (1898-1956)

"Матінка Кураж та її діти"

Нові течії; Нові імена

Франція. "Театр абсурду"
Ежен Йонеско, Артюр Адамов, Семюел Беккет, Фернандо Аррабаль, Жан Жене

«ТА» - найбільш значне явище театрального авангарду другої половини XX століття. «ТА» є найумовнішим літературним угрупованням. Його представники не лише не створювали жодних маніфестів чи програмних творів, а й узагалі не спілкувалися один з одним. Термін «ТА» ввійшов у літературний обіг після появи однойменної монографії відомого англійського літературознавця Мартіна Ессліна. Серед ознак, за якими об’єднано представників «ТА», виділяються такі: руйнування сюжету і композиції, відсутність часу й місця дії, екзистенційні персонажі, ірраціоналізм, абсурдні ситуації, словесний нонсенс.

Німеччини (ФРН). "Документальна драма"
Рольф Хоххут, Хайнер Кіппхардт, Петер Вайс

Драматургія прагла осмислити недалеке минуле країни, проаналізувати коріння фашизму, умови виникнення психології конформізму та філософії людиноненависництва. П'єси написані на документальному матеріалі (історичні, архівні документи).

Англія. "Сердиті молоді люди"
Драматурги: Джон Осборн, Шейла Ділені, Брендан Біен, Арнольд Уескер, Джон Арден;Прозаїки: Джон Вейн, Кінгслі Еміс, Джон Брейн

Спільним для творів є місце дії — англійська провінція, авторська інтонація — завжди особиста, іронічна, навіть цинічна, прагнення до найповнішої вірогідності. Але головним, що об’єднує прозу і драматургію «сердитих», є герой, що став новим літературним типом: це молода людина (найчастіше за все — плебей), яка здобула освіту і пробилася до нового середовища, ворожого для неї. Герой «сердитих» розчарований своїм сірим буденним життям, незадоволений своєю роботою, повстає проти суспільства. Він роздратований інтересами та ідеалами інших людей, накидається на систему загальноприйнятих моральних та інтелектуальних цінностей.