Kategorier: Alla - культура - архітектура - мистецтво - освіта

av Наталія Клибанська för 7 årar sedan

725

Ярослав Мудрий

Ярослав Мудрий, великий князь київський, народився в 978 році. Після смерті свого батька, Володимира Великого, він боровся за київський престол та став великим князем у 1019 році. Основною метою його правління був захист рідної землі, що виявилося в розгромі печенігів та відвойовуванні Червенських земель у Польщі.

Ярослав Мудрий

Ярослав Мудрий

Ярослав Мудрий (978-1054 pp.) - державний діяч, великий князь київський. Ярослав, син Володимира Святославовича, народився в 978 р. Смерть Володимира Великого призвела до суперечки між його синами за київський князівський престол, яка закінчилася перемогою Ярослава та утвердженням його в 1019 р. великим князем київським. Головним завданням Ярослава Мудрого був захист рідної землі. Він розгромив печенігів і назавжди відкинув їх від кордонів руських земель, відвоював у Польщі Червенські землі.

Родина і династичні зв’язки

Сестра

Сестра Ярослава Марія-Доброніга була дружиною польського короля Казимира І Відновителя.

При дворі Ярослава Мудрого знаходили притулок колишні монархи: норвезький Олаф ІІ Вдалий , англійський Едмунд Залізний Бік та його син Едвард Вигнанець . Ярослав Мудрий був у союзі з германськими цісарями Генріхом ІІ, Конрадом ІІ і Генріхом ІІІ.

.

Марія Доброніга
Сини
Доля КР після смерті Ярослава Мудрого
Доньки
"Тесть Європи"

"Руська Правда"

Збірка стародавнього руського права, складена в Київській державі у XI–XII ст. на основі звичаєвого права. Руська Правда містить норми кримінального, спадкового, торговельного і процесуального законодавства.


Характеристика і значення

Попри упривілейоване становище вищих прошарків суспільства, всі вільні перебували під опікою Руської Правди, головним завданням якої було давати можливість сторонам боронити свої права на життя, здоров'я і майно, а судові — підставу до справедливого вироку. Характеристичною прикметою Руської Правди була еволюція в бік гуманності (наприклад, заміна кари смерті грошовою карою).

Перший писаний звід законів
Коротка "Руська Правда"

Коротка Руська Правда (43 статті) поділяється на 4 частини:

  1. Правда Ярослава — найстарішу, як її називають дослідники, що не погоджуються з поглядом, що Руську Правду проголосив князь Ярослав Мудрий; вона охоплює статті від 1 до 18, також, можливо, статті 42 та 43;
  2. Правда Ярославичів — звана також Уставом Ярославичів (статті 19 — 41);
  3. Покон вирний — встановлює оплати вирникам (ст. 42)
  4. Урок мостникам (ст. 43).
"Вістка з КР"
Історія

Утворення Київської держави супроводжувалось формуванням феодального права. Найдавнішою його формою були звичаї, що склалися у процесі спілкування людей, увійшли в звичку, побут і свідомість певної групи чи всього населення. Звичай став основним засобом регулювання поведінки людей у первіснообщинному суспільстві. З виникненням держави панівні класи пристосували" деякі звичаї до своїх інтересів, санкціонували та забезпечували їх використання примусовою силою держави. Так виникло звичаєве право, що стало важливою формою права у рабовласницьких державах. Воно поширювалося також і в період феодалізму (до виникнення абсолютної монархії).

Сторінка, яка відкриває "Руську правду"

Князювання

1043-1054рр.

В останні роки правління Ярослав Мудрий спробував вирішити проблему престолонаслідування, щоб запобігти князівським міжусобицям після його смерті. Для цього було запроваджено принцип сеньйорату, коли розподіл земель і політичної влади у державі здійснювався на основі старшинства у великокнязівському роді. Найстаршому синові Ізяславу він заповів Київ, Новгород, Псков і Турів, другому за віком — Святославові — Чернігів, Муром і Тмутаракань, третьому — Всеволодові — Переяслав і Ростов, В'ячеславові — Смоленськ, наймолодшому, Ігорю, — Володимир-Волинський. 

Князювання в останні роки життя
1036 - 1039рр.

 Перемога над печенігами дала можливість відсунути кордони Русі на 100 км. на південь, однак цілковито опанувати степи та забезпечити вільний вихід до Чорного моря не вдалося. Після печенізьких орд Північне Причорномор'я зайняли торки, а згодом половці, якій контролювали дані території. Можливо, чорноморську проблему мав вирішити похід руських дружин на чолі з сином Ярослава Володимиром на Візантію у 1043 p., та він закінчився невдачею, незважаючи на чималу компенсацію, надану Русі. 


Перше зведення правових норм
1019- 1036рр.

Ставши князем у Києві, Ярослав Мудрий спрямував свої зусилля на відновлення централізованої держави, що послабшала в часи міжкнязівських усобиць та набігів печенігів. Він не зупинився перед тим, щоб кинути до в'язниці рідного брата Судисяава — псковського князя, котрий прагнув до самостійності; позбавив влади свого родича, новгородського посадника Костянтина Добринича, коли той почав підтримувати сепаратистські тенденції місцевого боярства; силою змусив до покори племінника Брячислава, проте залишив йому Полоцьке князівство.

КР за часів Ярослава Мудрого

Саркофаг

Вчені встановили, що за останні сто років саркофаг відкривали тричі. У 1936 році знайшли купу перемішаних кісток і визначили, що там знаходяться два кістяки: чоловічий, жіночий і кілька кісточок дитини. У 1939 останки вивезли в Ленінградський інститут антропології для дослідження. А вже у 1964-му — ковчег повернули на місце в саркофаг. Але з Ленінграда останки повернулися ще в 1940 році і зберігалися у фондах. А коли відкрили саркофаг 2009 року, то виявили тільки один скелет, і були впевнені, що це Ярослав Мудрий. Насправді то був жіночий скелет. Надалі керувала організаційною і пошуковою роботою з пошуку таємничо зниклих останків Ярослава Мудрого Неля Куковальська.

Версі про діаспору

За однією з версій мощі Ярослава зникли між 1940 і 2009роком. Ймовірно, щj у 1943 році мощі Ярослава вивезено за кордон і нині зберігаються в українській діаспорі (Українська православна церква США).

Мощі в США
Версія про дружину Ганну

На думку професора-антрополога Сергія Сегеди, що входить до складу комісії з вивчення останків, останки з Новгорода могли належати дружині Ярослава Ганні, але точно стверджувати не можна. За деякими літописними джерелами, це перша дружина Ярослава. Про неї мало що відомо, набагато більше інформації про другу дружину, Інгігерду.

Версія про Інгігерду

За літописами, Інгігерда померла в 1050 році, у віці близько 50 років, що відповідає орієнтовному вікові жінки, чиї кістки виявили в саркофазі. По-друге, кістки черепа підтверджують, що скелет належить до скандинавського типу, а Інгігерда була дочкою шведського короля. По-третє, офіційно вважається, що дружина Ярослава похована в Софійському соборі в Новгороді, де її мощі шануються як святі. Але при цьому існує паралельна версія, що вона покоїться в Софії Київській. Є ще один чинник. Відомий ленінградський антрополог Вольф Гінзбург, під керівництвом якого проводилося дослідження обох скелетів у 1939 році, тоді ж домігся дозволу проводити дослідження останків, які нібито належать Інгігерді, у Новгороді.

Дослідження кісток із саркофагу

Культура

Найвизначніші культурні пам’ятки Київської Русі, які збереглися і донині були збудовані в роки правління Ярослава Мудрого.


Освіта

Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. При Святій Софії працювали переписувачі та перекладачі книжок, про що літописець говорить: Ярослав "многи книги списав, положив церкви Святой Софии", зібрав першу в Україні бібліотеку.

Освітня реформа в КР
Мистецтво

Доба Ярослава відома також великим піднесенням мистецтва. Храм Софії був своєрідним музеєм, однією з найкращих пам'яток Європи XI ст. Впливи романського, вірменського та візантійського мистецтв злилися в один потік, який дав ту неповторну єдність і своєрідність, чим і нині пишається український народ. Зведення як храмів, так і світських споруд завдяки старанням Ярослава поширилося в усій Україні.

Живопис у храмах
Будівництво

Ярослав був визначним будівничим. За його правління розпочалося кам'яне будівництво, зокрема Софії Київської. Київ істотно розширився, обнесений валами, що були складними інженерними спорудами; при цьому було зведено чотири в'їзні брами: Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту (пізніше Золоті ворота). Активно розвивалося цивільне будівництво: зводилися дво- і триповерхові будинки з балконами та галереями. На Подолі розміщувалися торговий центр, пристань і 8 ринків. Про це розповідає німецький воїн Тітмар Марзебурзький, що був у Києві в 1018 р.

Найвизначніші памятки архітектури