Комплексне дослідження

更多类似内容

STEM

由Юлія Дердюк

НАУКОВІ ШКОЛИ МЕНЕДЖМЕНТУ

由Зінчук Марина

Наукові дослідження

由Yana Yana

Класний керівник

由Нелюба Юлія

Прогностичне бачення системності і системного підходу

Застосування

Повсякденне

Сукупність думок і суджень людини, застосовуваних у повсякденному житті.

Філософське

Містить у собі не тільки розширення й зміцнення позицій системності як однієї з базових загальнофілософських методологій, але й як деякої світоглядної системи.

Кібернетичне

Широко застосовується в інженерній діяльності, фахівцями в керуванні технічними, виробничими, економічними й соціальними системами, відрізняється чіткістю й зводиться до декількох ідей формального подання системи і її взаємозв'язків із середовищем.

Аналітичне

Математичне

Практична діяльність

Практична діяльність підлягає сугубо прагматичним потребам людей. Вона інтегрує в собі виробництво, керування й реалізацію. Системний підхід тут застосовується з різним ступенем повноти. В інформаційній діяльності людині доводиться працювати з інформаційними системами. У навчанні системний підхід виступає одним з найважливіших принципів організації навчального процесу, а також як деякі знання, методи й навички розумової діяльності, які намагається закласти сучасне утворення. У пізнанні системність – це принцип, і ціле сімейство методів наукового пізнання й нагромадження знань про системи всілякої природи. Тут є різні варіації системного знання залежно від природи систем і сформованих пізнавальних парадигм.

При іншому підході можна виділити гуманітарну, соціальну й технократичну сфери й відповідне трактування системного підходу. При цьому найбільш широке застосування знаходить системність у філософії, що відрізняється широким спектром визнання чинності системного підходу від розуміння його тільки як принципу пізнання, або методологічного комплексу до визнання загальною властивістю матерії.

Серед гуманітарних наук, які найбільшою мірою піддалися “навалі” і “окупації” системного підходу, виділяється логіка, лінгвістика, психологія, педагогіка, історичні науки й ін. Сфера гуманітарних наук відноситься до таких, що найбільш повільно опановуються системними ідеями.

Для педагогіки системні методи просто знахідка. Вони дозволяють представити навчальну інформацію в активному для сприйняття й запам'ятовування вигляді, дати більш цілісний опис предмета науки.

У психологічну науку системні ідеї ввійшли через чисельні дослідження цілої плеяди вчених. Психіка людини – складний об'єкт, знання про яке накопичувалися протягом тисячоріч. Вона володіє рядом специфічних особливостей, що виділяють її серед явищ реального світу й таких, що утруднюють її вивчення й цілісний опис: 1) поліфункціональність і поліструктурність психіки, “перетинання” функцій і структур, труднощі визначення структур, що реалізують конкретну функцію; 2) більша рухливість, мінливість “вектора” свідомості; 3) розподіл у просторі й розмитість границь психічних явищ; 4) неприступність для безпосереднього спостереження внутрішніх процесів і механізмів психічних явищ; 5) висока адаптивність психіки.

Досить впливовими є системні ідеї в освіті, де застосовуються різні освітні системи, системне подання предметного знання, уживання понятійного апарата загальної теорії систем, формування навичок системного підходу й системної аналітики. Особливо повільно проникають системні ідеї в культуру.

Соціальна транскрипція системності пов'язана із застосуванням у соціології, економічній науці й політології. Всі три науки оперують поняттями, відповідно, соціальна, економічна й політична системи, використовують системність як метод пізнання й моделювання.

Нарешті, найбільш розвинутим трактуванням системності виступає технократична, для якої властиві кількісний, математизований системний підхід, застосовуваний при конструюванні технічних зразків, налагодженні виробництва. В екології одержують істотний розвиток ідеї рівноваги екологічних систем, стійкого розвитку, збереження балансів і т.п.

Інженерна діяльність (конструкторський підхід)

Інженерна діяльність (конструкторський підхід) містить у собі діагностику, конструювання й регулювання. Вона може бути технічною інженерною діяльністю, спрямованою на створення технічних систем, і соціальною, що ставить метою роботу із соціальними системами.

Інформаційна діяльність

Інформаційна діяльність пов'язана з навчанням, пізнавальною діяльністю й прогнозуванням, тобто одержанням, переробкою й передачею інформації. Вона підтримується об'єктивним розвитком суспільства, його входженням в інформаційну цивілізацію, що характеризується:

- ростом обсягу інформації, що подвоюється кожні 20 місяців проти 50 років у часи К. Маркса, і інтенсифікацією інформаційних процесів.

Основні складові інформації, на думку російського філософа, кібернетика Рифгата Абдеєва:

1) неухильне зростання швидкості передачі повідомлень;

2) збільшення обсягу переданої інформації;

3) прискорення обробки;

4) усе більш повне використання зворотних зв'язків;

5) збільшення обсягу нової інформації й прискорення її впровадження;

6) наочне відображення інформації в процесі керування;

7) ріст технічної оснащеності управлінської праці;

- перетворенням інформації в об'єкт і предмет діяльності основної частини населення, що поступово витісняється з матеріальної сфери діяльності у віртуальний інформаційний простір;

- зміною природи соціальних інститутів, відносин, організацій і систем. Вони стають інформаційними, віртуальними, кардинально перетворюються, втрачають одні функції й здобувають інші;

- інтенсивним розвитком інформаційного простору, що заповнюється інформаційними системами й процесами. Цей простір стає простором головної сутності людини;

- посиленням динаміки соціального життя, що приводить до того, що підсилюється перехідний нестаціонарний характер соціальних систем.

Конструкторське

Системний аналіз

Один з методів комплексного дослідження в об'єктах таких властивостей і відношень, що важко піддаються спостереженню та складні для безпосереднього пояснення.

Застосування: теоретичні і прикладні дослідження при виборі варіантів розвитку, інвестиції практично в усіх сферах діяльності від ядерних та молекулярних досліджень до глобальних (планетарних і космічних) проблем.

Завдання: правильна (адекватна) постановка задачі, вибір доцільних методів дослідження.

Мета: системний підхід та дослідження властивостей складних об'єктів і взаємовідношень між ціллю системи та способами її досягнення.