У 16 столітті Литовські статути мали значний вплив на розвиток правової системи українських земель. Перший Литовський статут, прийнятий у 1514 році, був ініційований шляхтою, яка прагнула закріпити свої права та привілеї.
Литовські статути вирізнялися достатньо високим рівнем юридичної техніки: у них подано визначення багатьох правових термінів(наприклад, злочин, право власності, контракт та інші). Литовські статути також позитивно вплинули на розвиток української правової думки і розвиток законодавства.
Правові норми, передбачені у Другому Литовському статуті відображали спектр правовідносин та комплексно забезпечували державно-правовий захист інтересів магнатів і шляхти.
Ініціатива прийняття Першого Литовського статуту належала шляхті, представники якої на сеймі 1514 р. подали Великому князеві Литовському прохання «дарувати» писані закони, у яких знайшли б відображення їх прав і привілеїв.
Серед досліджень, які здійснюються на сучасному розвитку історико-правової науки, важливе місце займає вивчення систематизації законодавства на українських землях. Певний інтерес становить вивчення причин укладання Литовських статутів, а також їх застосування на українських землях.
Сигізмунд Август
Внутр. політика була позначена реформаторським курсом. 1562—64 підтримав на сеймах запровадження судово-адм. реформи у ВКЛ за польс. зразком; 1566 затвердив другу редакцію Статуту ВКЛ (див. Статути Великого князівства Литовського); сприяв проведенню волочної поміри, яка частково торкнулася й укр. земель ВКЛ; проводячи політику реліг. толерантності, 1563 Віленським привілеєм урівняв політ. права правосл. шляхти ВКЛ із католиками, проте під тиском катол. церкви дозволив єзуїтам поселятися у ВКЛ та Королівстві Польському, що поклало початок Контрреформації на їхніх землях.
У зовн. політиці проводив низку заходів для збереження мирних відносин із сусідніми д-вами: заключив таємний договір із Габсбургами (пізніше розірвав союзний договір); домігся залишення Пруссії васальною д-вою під його прямим порядкуванням; наприкінці 1560-х рр. поліпшилися відносини зі Швецією, коли швед. королем став його швагер Юхан III Ваза; втрутився у Лівонську війну 1558—1583, перебіг якої підштовхнув до укладення Люблінської унії 1569.
На укр. землях за правління Сигізмунда укріплювали прикордонні замки, освоювали незаселені пд. території, надаючи на умовному праві земельні наділи укр. та литов. шляхті. У земельній політиці переважали дрібні та середні надання на ленному праві. Регіональна влада на укр. землях ВКЛ в основному зосереджувалася в руках місц. князівських та панських родин.
Король Польський і великий князь Литовський
Петро Красовський - львівський будівничий епохи Ренесансу.
Адреас Бемер -львівський будівничий і скульптор доби Відродження.
Вежа Корнякта
Була збудована архітектором Петром Барбоном та Павлом Римлянином протягом 1572 – 1578 років.
Збудована у 1578 р. і названа на честь відомого мецената Констянтина Корнякта
Пам'ятка архітектури національного значення у Львові
Люблінська Унія 1569
Угода ратифікована Сигізмундом Августом
угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в союз держав — Річ Посполиту