arabera Александра Акульонок 5 years ago
335
Honelako gehiago
Кормовою базою бджільництва називають сукупність медоносної й пилконосної рослинності в радіусі льоту бджіл з безперервним взятком нектару й пилку. Для забезпечення медоносної бджоли кормом служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в кліматичних зонах ростуть у різних співвідношеннях, а також послідовне цвітіння медоносних рослин у даній місцевості, або підвезення пасік до масивів квітучих рослин.
Заміна сортів с.-г. культур на більш медопродуктивні
Рекомендації щодо поліпшення кормових ресурсів
Ефективність застосування дикоростучих видів рослин для поліпшення кормової бази
Поліпшення кормової бази бджіл дикоростучими ентомофільними рослинами забезпечить сталий продуктивний взяток та необмежені природні
джерела корму для бджіл.
Надходження у товарний мед нектару різних видів дикоростучих рослин сприятиме збагаченню біологічно-активними речовинами та підвищення поживної цінності одержуваної продукції.
Враховуючи продуктивні властивості досліджених у роботі видів, рекомендуємо використовувати їх як спеціальні медоносні рослини
для поліпшення запасу корму для бджіл.
Основою кормової бази бджільництва в степовій, лісостеповій та польській зонах є медоносні сільськогосподарські культури, нектарозапас яких становить 59-87 % від загального обсягу регіону. В різних зонах країни питома вага цих рослин не однакова, а тому у степовій зоні кормовими ресурсами служать, здебільшого, соняшник та насінники багаторічних трав; в лісостеповій – гречка, соняшник, багаторічні трави; в поліській – багаторічні трави; в Карпатах – конюшина червона та ріпак озимий.
Використання спеціальних медоносних рослин
Створення надійної кормової бази полягає у тому, щоб в активний період розвитку бджолиних сімей надати безперервний конвеєр нектаро- та пилконосів. Основу кормової бази в бджільництві складають сільськогосподарські нектароносні рослини, нектароноси садків, нектароноси луків та пасовищних угідь.
Значна розораність земель, безконтрольне використання гербіцидів та інші антропогені чинники призводять до зміни складу біоценозів та їх збіднення. Зменшення в природі різновидів рослин призводить до закладання бджолами не повноцінних кормів, які містять меншу кількість вітамінів, мінералів, фітогормонів. Це призводить і до виробництва менш цінної продукції бджільництва, що зумовлює пошук способів поліпшення кормової бази бджіл.
