jonka Ольга Базилевич 7 vuotta sitten
1678
Lisää tämän kaltaisia
22-23 травня 1652 р. Б. Хмельницький у битві під Батогом вщент розгромив 30 тисячне польське військо. Фактично було відновлено дію Зборівського договору.
Поразка у битві під Берестечком (червень 1651 р.) негативно вплинула на бойовий дух козацької армії.
13 вересня 1648 р. козацьке військо здобуло перемогу над поляками в битві під Пилявцями.
Перші перемоги повсталі здобули в битвах на Жовтих Водах 5-6 травня 1648 p. і під Корсунем 16 травня 1648 р.
Перші перемоги повсталі здобули в битвах на Жовтих Водах 5-6 травня 1648 p. і під Корсунем 16 травня 1648 р.
1646 року відбулася подія, що значною мірою вплинула на перебіг історичних подій. За відсутності господаря на Суботів здійснив напад чигиринський підстароста Д.Чаплинський, який, пограбувавши хутір, убив його наймолодшого сина та забрав жінку, з якою мав намір одружитися овдовілий Богдан.
Після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм.
Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації.
Події Національно-визвольної війни знайшли своє відображення в багатьох творах мистецтва, зокрема в літературі, живописі, кінематографі.
М. Грушевський, І. Крип'якевич, Д. Дорошенко та ін. вважають головним наслідком національно-визвольної війни (1648—1657 рр.) відновлення державності українського народу і завершення, в основному, процесу формування Української національної держави — Української козацької республіки.
Хмельниччина чимало змінила міжнародно-політичну систему Східної Європи, а також внесла певні зміни в соціально-економічну структуру Козацько-Гетьманської України (в основному було ліквідовано велике й середнє землеволодіння феодалів Речі Посполитої та в деякій мірі кріпацтво; набула поширення козацько-селянська земельна власність), створила нову провідну верству — козацьку старшину.
За приблизними оцінками в період війни 1648—1667 років загинуло до 300 тисяч українців.
Віленське перемир'я 1656 — перемир'я, укладене 24 жовтня 1656 у місті Вільно (тепер Вільнюс, Литва) між Річчю Посполитою і Московською державою.
8 січні 1654 р. в Переяславі спочатку відбулася старшинська рада, а згодом Генеральна військова рада. Було вирішено, що Гетьманщина перейде під протекторат
Росії при збереженні основних прав і вольностей Війська Запорозького. Усні домовленості в Переяславі і затверджені в березні цього ж року в Москві документи утворили систему норм відносин між Гетьманщиною і Росією, відомі в літературі як Переяславський договір 1654 р.
Поразка у битві під Берестечком (червень 1651 р.) негативно вплинула на бойовий дух армії. Хоч бої під Білою Церквою у вересні 1651 р. показали, що польська армія не в змозі подолати козаків, але й Б. Хмельницький мав замало сил для наступу, а також не був певен у надійності кримського хана, який міг стати на бік Польщі. Усе це змусило обидві сторони до переговорів, які закінчилися укладенням 18 вересня 1651 р. невигідної для України Білоцерківської угоди.
8 серпня 1649 р. Б. Хмельницький і польський король Ян Казимир підписали Зборівський мирний договір. Його зміст фактично означав, що польський уряд вперше визнав автономію
(самоврядування) української козацької держави в межах Речі Посполитої на території трьох воєводств - Київського, Брацлавського і Чернігівського.
