por Анна Шаповал 3 anos atrás
179
Mais informações
Залежність офіційно віднесена до хронічних захворювань, і в даному випадку під лікуванням мається на увазі тривала ремісія – протягом всього життя.
Залежність завжди була серйозною проблемою для світу. Незважаючи на те, що боротися з хворобою намагалися тисячі років, «панацея» була знайдена тільки на початку 20 століття.
Програма 12 кроків отримала світове визнання, як один з кращих методів лікування від залежності. Важливо! Кожен її крок вчить людину усвідомлювати свою залежність і своє безсилля у самотній боротьбі із проблемою — вчить просити про допомогу, коли не маєш змоги впоратись сам.
Йдеться саме про лікування, а не тимчасовий психологічний «бар’єр», як, скажімо, у випадку з кодуванням!
Ось деякі чинники, наявність яких говорить про потенційний ризик формування залежності. Наявність одного або кількох з них не означає, що хтось стане залежним, але збільшує ризик.
Чим більше таких факторів, тим вища ймовірність того, що людина зіткнеться з тим чи іншим проявом залежності:
Процес формування залежності багато в чому ідентичний. У якийсь момент людина відчуває неприємні емоції – це може бути стрес, самотність, почуття провини. І тут виявляється, як щось, скажімо, цигарка, келих вина або солодке, приносить полегшення: настрій поліпшується, важкі почуття відступають, проблема вже не здається такою серйозною. Наступного разу при аналогічних обставинах людина знову вдається до тих самих дій. І поступово формується залежність.
Але як же так виходить, що стільки різних речей можуть стати об’єктом залежності? Причина у нейронних зв’язках головного мозку. Коли формується залежність, змінюється нейротрансмісія – циклічний процес, при якому нейрони отримують і передають інформацію за допомогою групи речовин під назвою «нейромедіатори». В процесі задіюється система винагороди – сукупність структур нервової системи, що беруть участь у регулюванні і контролі поведінки за допомогою позитивних реакцій на дії. У свою чергу, це призводить до змін в пріоритетах і системі цінностей. Саме з цієї причини залежність визнана хронічним захворюванням, а не відсутністю волі або слабкістю характеру.
Залежність дітей від батьків - природна в ранньому дитинстві і зменшується з процесом дорослішання. Завдання батька-вихователя - залежність підростаючої дитини замінювати самостійністю, зберігши з дитиною контакт і залишаючись людиною шанованою, рефентной групою. Для вирішення завдань виховання залежність дитини від батьків - потрібна і корисна, і якщо її не вистачає, її треба створювати.
1.абстинентний синдром - це стан соматовегетативних, неврологічних і психічних розладів, які розвиваються через припинення дії етанолу, з причини вимушеного або добровільного скасування вживання алкоголю.