jonka Марина Наумчук 3 vuotta sitten
230
Lisää tämän kaltaisia
luonut Ніна Петрова
luonut Софія Некоз
luonut Людмила Бабенко
luonut Лайма Даукшас
Для тих, хто хоче знати більше!
Марі де Франс приписують багато особистостей:
Про життя Марі де Франс відомо дуже мало.
Опираючись на лінгвістичні свідчення, вважають, що Марі походила з Вексена — частини Нормандії, що межувала з Паризьким басейном.
У період ренесансу, вперше ім'я Марі згадав Клод Фочет, бібліофіл та член парламенту Франції. Його двотомне видання — «Збірка про походження французької мови та поезії» (фр. «Reueil de l'origine de la langue et poesie francoise» Париж, 1581) містить спомин про «Марі де Франс».
Як пише сама Марі де Франс, її ле є перекладом з латини давніх бретонських сюжетів.
Всі вони побудовані за однаковою схемою: вступ (про що йтиме мова), виклад події та короткий підсумок.
— основна праця Марі де Франс, яка датується 1160—1170 рр. Заголом ле дійшли до нас у різній кількості у п'ятьох рукописах. Тільки рукопис Гарлі 978 містить всі дванадцять повістей разом із прологом.
«Еквітан» (фр. Lai d'Equitan) — король, забувши закони благородства, жіночої ніжності шукав у дружини сенешаля, за що й поплатився.
«Йонек» (фр. Lai de Yonec) — змальовано поширений казковий сюжет, в якому принц під виглядом птаха відвідує принцесу
«Гіжмар» (фр. Lai de Guigemar) — розповідається про лицаря, який уникав любові, аж поки його не прокляв чарівний олень (лицарева рана не загоїться, якщо він не знайде справжню даму серця)
До збірки увійшло 102 байки. Марія Французька стверджувала, що джерелом для її байок слугувала англійська адаптація латинських текстів «короля Альфреда», однак така праця до нас не дійшла. Цілком можливо, що поетеса вказала вигадане джерело. Левова частка її байок запозичені з латинського варіанту «Езопових байок» байкаря Ромула.