При навчанні співу в школі важливо дотримуватися певних правил, щоб забезпечити здоровий розвиток голосу дітей. Вчителям та музичним керівникам слід уникати занадто гучного співу, обирати репертуар, який відповідає віковим можливостям, і не змушувати дітей співати під час хвороби.
При навчанні співу вихователю і музичному керівнику треба дотримуватися таких правил:
1. Не дозволяти голосного співу.
2. При доборі репертуару звертати увагу на звуковий діапазон, який повинен відповідати нормі для кожної вікової групи.
3. Не пропонувати співати дорослих пісень – це недопустимо.
4. Слідкувати за тим, що у повсякденному житті діти не кричали.
5. Добиватися нормальної спокійної розмови при любих обставинах.
6. Не пропонувати дітям багато пісень для виконання на уроці.
7. Якщо у дитини хворе горло або болять голосі зв’язки не заставляти її співати.
8. У сиру і холодну погоду, осінню чи зимою не співати на вулиці.
Главная тема
Методика роботи над шкільним пісенним репертуаром
Робота над виразністю виконання
Розучування пісні
Бесіда стосовно поетичного й музичного тексту
Ілюстрація твору шкільного пісенного репертуару
Вступне слово вчителя
Розспівування
Вікові особливості розвитку дитячого голосу (6-10 років)
У молодших учнів відбувається становлення характерних властивостей співацького голосу. Тому тембри дитячих голосів мають постійно бути в центрі вчительської уваги.
З третього року навчання звучання голосу вирівнюється по всьому діапазону до1 – ре2 (мі2). Сила голосу дітей 7-10 років не має широкої амплітуди.
У другокласників найприродніше голос звучить у діапазоні мі1 – сі1.
Діапазон, у якому найкраще звучить голос першокласника: мі1 – соль1, фа1 – ля1.
Cпів як один із видів музичної діяльності та засіб їх музичного розвитку
Основні завдання співу
Формувати загальну музичну культуру дітей.
Розвивати музичні та творчі здібності, креативність у процесі співу.