da Марина Рибачек mancano 4 anni
309
Più simili a questo
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/psychology/29234/
https://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/psihologiya_i_pedagogika/INTUITSIYA.html
Інтелектуальна інтуїція - це здатність розуму, яка дозволяє прийти до свідомості безумовної необхідності продуктивної діяльності «Я».
Чуттєва інтуїція - за М. Бунге, має наступні форми:
1. Інтуїція як сприйняття (виражається в процесі швидкого ототожнення предмета, явища або знака, ясне розуміння значення або знака, здатність до інтерпретації),
2. Інтуїція як уява ( здатність утворення метафор, творча уява).
Англійський учений Г. Уоллес виділяє 4 стадії:
·підготовка (охоплення максимально можливої розмаїтості елементів знання),
·дозрівання (переоцінка цінностей знання),
·осяяння (проривши в незнане),
·перевірка.
Успіх виникнення інтуїтивного рішення залежить від того, наскільки удалося дослідникові звільниться від шаблонів, переконатися у непридатності раніше відомих шляхів і разом з тим скоротити захопленість задачею. У своєму розвитку творча ініціатива проходить кілька етапів.
Інтуїція зазвичай проявляється в нерозривному зв'язку з особливим станом підйому духовних і фізичних сил. В процесі інтуїтивного розуміння відбувається підвищення функціональної активності всіх аналізаторів (органів почуттів), внаслідок чого поліпшується пам'ять. Це перегукується з відомим закликом «мислити в сторону», що містяться у висловах таких великих вчених, як Лагранж, Адамар, Ейнштейн, Вертгаймер і ін.
В межах філософії інтуїція розглядається лише як продукт пізнавальної діяльності людини. Вивчення конкретних механізмів рішення пізнавальних завдань не складає задачі філософії, це завдання, в першу чергу, психології. Вчені розглянули свої поняття інтуїції:
Декарт - прямий, безпосередній розсуд істини, на відміну від опосередкованого, розумового пізнання; вищий шлях інтелектуального пізнання, у процесі якого людина одночасно мислить і споглядає; це поняття ясного й уважного розуму, настільки просте і чітке, що воно не залишає жодного сумніву в тому, що ми мислимо, або, що одне і те ж, міцне поняття ясного й уважного розуму, породжене лише природним світлом розуму;
Спіноза (XVII ст.)- інтелектуальна, розумова діяльність, що дає розуму можливість безпосередньо схоплювати зміст загальних понять, що виражають справжні властивості речей, їх сутність;
І. Кант - споглядальну дію до початкової ланки процесу пізнання, яка рухається потім до понять і завершується ідеями;
Вищим проявом інтуїції є інтелектуальна (творча) інтуїція, вона виникає в людини тільки на рівні вищого прояву майстерності, коли є вже глибокі знання свого предмета і необхідний досвід, коли необхідна інформація виводиться з-під контролю свідомості, витісняється автоматизму, відпускається в підсвідомість.
Педагогічна інтуїція не випадкове явище, а закономірний і важливий компонент творчої діяльності педагога, його педагогічної культури, яка виступає як засіб оперативного коректування педагогічного задуму.
Особливість інтуїції полягає в тому, що вона не є ні відчуттєве сприйняття, ні почуття, ні інтелектуальний висновок, хоч вона може проявлятись і в цих формах. При інтуїції який-небудь зміст представ перед нами як готове ціле, без того, щоб ми спочатку були в стані вказати або розкрити, яким чином цей зміст утворився.
Інтуїція – це та психологічна функція, котра передає суб’єктові сприйняття несвідомим шляхом.
Предметом такого сприйняття може бути все – і зовнішні, і внутрішні об’єкти або їх поєднання.