da Таня Загороднюк mancano 4 anni
648
Più simili a questo
Похідна́, витвірна́ — основне поняття диференціального числення, що характеризує швидкість зміни функції. Визначається як границя відношення приросту функції до приросту її аргументу коли приріст аргументу прямує до нуля. Функцію, що має скінченну похідну, називають диференційовною.
Правило добутку — характерна властивість
диференціальних операторів, також відома як тотожність
Лейбніца.
Найважливішим і найпростішим прикладом є диференціювання функцій дійсної змінної.
Якщо 
Подібна формула справедлива і для голоморфних функцій комплексної змінної.
В математиці, часткова похідна (частинна похідна) функції кількох змінних — це похідна по одній із змінних, причому інші змінні приймаються як константи. Часткові похідні використовуються у векторному численні та диференційній геометрії.
Перед тим як знаходити похідну кореня, зверніть увагу на інші функції, присутні в вирішуваному прикладі. Якщо в задачі є багато підкореневих виразів, то скористайтеся наступним правилом знаходження похідної квадратного кореня:
(√х) '= 1 / 2√х.
Похідна показникової функції дорівнює добутку цієї функції на натуральний логарифм її основи.
Логарифмічна похідна[ред. | ред. ... де f ′ похідна функції f. Коли f функція f(x) від дійсної змінної x, і приймає дійсні, строго додатні значення, логарифмічна похідна дорівнює похідній від ln(f); або, похідній натурального логарифма f.
